Дисципліни:

2. Проектний образ у дизайні та мистецтві.


« Основи художнього проектування / Упор. Л. А. Борисова, 2011

Предметом дисципліни - є знайомство студентів зі святом навколишнього середовища, яке було об’єктом натхнення - завдяки якому були створені чарівні витвори мистецтва.

Кожний вид мистецтва дає тільки йому притаманні завдання у зображенні навколишнього світу. Художник-дизайнер одягу повинен бути орієнтованим на теоретичне розуміння та практине застосування основ формування у костюмі на базі асоціативних образів навколишнього середовища, та різних сфер художньої діяльності людини. Навички, які здобуває студент у процесі виконання самостійних занять та робіт в університеті стають базою для подальшої роботи художниками-дизайнера костюму.

Асоціативний образ у костюмі завжди мав під собою сміливу основу, він і ключем до розкриття поєднання форми та змісту у костюмі. Костюм, як вид мистецтва, доносить до глядача естетичний образ та ідею, яку художник відображає за допомогою форми костюму.

Композиція костюму відноситься до декоративно-ужиткового мистецтва, а у цьому виді мистецтва явища об’єктивного світу передаються не через конкретні відображені форми, а лише опосередковано через емоційність,асоціації засновані на спостереженні та життєвому досвіді.

2.1. Замальовки першоджерела.

Студент самостійно виконує замальовки,базуючись на основі знань здобутих на першому курсі навчання. Протягом третього семестру студенти працюють з біоформами,що дає широку можливість зрозуміти асоціативні фактори формування у костюмі. (див. мал. стор. 24).

Замальовки у четвертому семестрі студент виконує самостійно, але це вже є архітектурні пам,ятки, які залишили нам покоління, народна творчість, та народний костюм. Побудова сучасного костюму на базі усіх цих джерел, відчуття стилю і є змістом суті діяльності художника у сфері дизайну. Слово «дизайн» має англійське походження і дослівно перекладається: «конструювати,проектувати, промірковувати, креслити, малюнок - проект. Дизайн - це вид діяльності пов’язаний з проекту ванням предметного світу.

Для розвитку образного мислення особливу увагу треба приділяти вивченню творчого джерела, яке є натхненням для художника-дизайнера у його роботі.

Начерки, замальовки, копії і т. ін. Мають дуже велике значення, це є матеріал на базі якого будуються форми, ритми, членування, та художньо - графічне зображення у костюмі.

Стилізація - це ніщо інше як "зір мозком" , який перетворює об’єкт відображення у мотив узору, в якому виявлені декоративні якості, пластичні властивості, його знаковий еквівалент. Знак - це засіб передачі інформації. Він висловлює умовний контур предмету, його окреслення, які ми бажаємо побачити виразними.

Стилізація залежить від характерних особливостей форм і виконується за допомогою плями лініарно чи лініарно-прямою.У процесі цієї роботи викреслюється мотив та його структура. Можливо, що цей мотив стане базовою формою у пошуках форми костюму.

Треба уважно вивчати першоджерело та бути дуже вимогливим до цього моменту пошуків.

Увага-прообраз знань. Вміння людини концентрувати свою увагу має великий вплив на його інтелект. Слабка пам’ять-слабка увага є головним фактором будь-якого непорозуміння, та є ознакою слабкого інтелекту. Враження формується за допомогою органів чуття; дотику, нюху,смаку, та передаються у головний мозок.Тому, до домашнього завдання відноситься вибір першоджерела цікавого характера, будь то рослинного чи тваринного походження, архітектурного стилю, чи декоративно-ужиткового мистецтва. Студент сам виконує це завдання спираючись на свій смак, напрямок моди, своє бажання та вміння малювати.

2.2. Фор ескізи.

Це найбільш важливий момент у побудові костюму. Народження ідеї, образу, відображення характеру часу,моди, філософські концепсії,та ін.- все це входить до складу вирішення фор ескізів. Виконується як самостійно, так і з допомогою викладача. Щоб студент міг виконувати задане йому завдання він повинен бути здатним до творчості, вміти генерувати незвичайні ідеї, виходити від традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації-бути креативним.

Художній образ, який повинен відобразити студент у своїх роботах є результатом складної аналітично-синтетичної діяльності образного мислення. Талант - це здібність прийняти та оптимізувати вибрану інформацію.

Якщо аналізувати творче мислення, то можна побачити, що цікавість – це психологічне народження нових ідей.

У творчому мисленні важка проблема співвідношення логічного та інтуітивного. Творити- це будувати корисні комбінації, яких невелика кількість.

При нестандартному мисленні важливий лише кінцевий результат, він повинен бути вірним. Шлях, яким ви досягаєте цього, не має значення. Творчий процес завжди пов’язаний з абстрогуючою роботою мислення, фантазією, уявленням.

Аналіз та синтез-ось дві форми пізнання і відображення явищ дійсності. Є два шляхи художнього узагальнення у мистецтві: Перший шлях - є зображувальним це є конкретно-предметні образи мотивів і предметів у данному випадку інтерпрету лише малознайомі незвичайні форми.

Другий шлях – явища об,активного світу передаються не через конкретні форми, опосередковано через емоційність асоціації яка засновується на життєвому досвіді та спостереженні. Цей шлях художнього узагальнення має широке застосування у художньому моделюванні костюму. Асоціативний шлях є більш високим етапом художньої творчості – художник повинен мати серйозну художню підготовку, здатність до абстрагування порівнювального мислення.

Асоціативне (порівнювальне) мислення перетворення предметних, абстрактних, та психологічних асоціацій у графічні нариси рішень об’єкта (суб’єкта). Композиція – це є метод гармонізації системи засобів побудови цілісного та виразного об’єкта (суб’єкта). Дизайнер повинен вміти відокремлювати другорядні властивості об’єкта (суб’єкта), узагальнювати та розвивати свою ідею в потрібному напрямку. Під впливом дійсності у художника-дизайнера виникає ідея, яка буде втілена у художній образ. Образ ідеї трансформується у форму, яка повина відповідати задумці. Задумка – це структурний елемент композиції – засіб для відображення художньої ідеї.

Існує план (система) творчого процесу дизайнера:

1. Виникнення задуму та ухвалення завдання.

2. Збір та накопичення матеріалу, підбір творчого джерела.

3. Концентрація зусиль, використання методів проектування для вирішення проектного завдання.

4. Заняття іншими справами для адекватного оцінювання зробленого свіжим поглядом.

5. Отримання кінцевого оптимального рішення.

6. Доробка – доведення роботи до кінцевого результату узагальнення, висновки, оцінки.

Творчі джерела, якими користуються при проектуванні костюму, можуть бути різноманітними. Дизайнера одягу цікавить форма костюму, взаємодії об’ємів.

Творчий процес – це пошук форми та змісту. Дизайнери усього світу зайняті пошуками нових ідей в будь-якому напрямку дизайну, головна задача це показати новий художній образ.

Художній образ – це відображення в мистецтві дійсності з точки зору деякого естетичного ідеалу. У данному випадку це виконання великих ескізів костюму згідно з розробленими фор ескізами. Художній образ в дизайні одягу – це гармонійне поєднання образу людини та котюму у певному середовищі.

Розроблена ідея повинна відображатися в образі. Вона будується формою, лінією, кольором, фактурою, матеріалом. Це є побудова єдиного цілісного художнього образу людини в костюмі. Графічна подача ескізів пов’язана з усіма процесами роботи починаючи з замальовки і закінчуючи пошуками в фор ескізах. Великі ескізи це закінчення роботи над темою. Лише невелика частка повсякденного процесу мислення людини проходить свідомо, уся інша розумова діяльність здійснюється на підсвідомості. Багато людей спираються на свої відчуття, припущення, які стосуються істини чи майбутнього.Цей талант інтуїці має кожна людина, але не в однаковій мірі. Якщо тренуватися та мати життєвий досвід, то цей талант можна розвинути. Усяка творчість – це вміння впізнавати та вибирати. Творити – це будувати корисні комбінації, яких невелика кількість. Щоб мати можливість робити творчий вибір треба мати інтуітивне відчуття порядку, яке дозволить людині визначити гармонію та приховані відносини речей та явищ.