Дисципліни:

ТЕМА 5. Суть, предмет, об’єкт, методи, завдання та етапи аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Аналіз рівня виконання зобов’язань за експортними операціями


« Лекційний матеріал з обліку, аналізу та аудиту зовнішньоекономічної діяльності

Протягом останнього періоду часу ми стаємо свідками того, що економіка України стає невід’ємною складовою сучасних проблем глобалізації та інтегрується у світову економіку. Зовсім швидко Україна стане повноправним членом СОТ, що, відповідно, позначиться на особливостях міжнародних економічних відносин, в яких бере участь Україна, як держава, та її суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють ЗЕД.

Предметом аналізу ЗЕД підприємств (чи їх об’єднань) виступає їх виробничо-господарська діяльність, що показана у різноманітних формах звітності, даних бухгалтерського та управлінського обліку, інших джерелах інформації.

Об’єкт аналізу ЗЕД – підприємства чи їх об’єднання різноманітних форм власності та організаційно-правових форм.

Будь-який аналіз ЗЕД здійснюється на основі певних методів, тобто засобів досягнення цілей дослідження. Для аналізу ЗЕД можна використовувати різноманітні методи: порівняння (з попереднім періодом, з базовим періодом, з плановими показниками, з іншими підприємствами, зі середнім рівнем у державі тощо), спостереження, аналіз і синтез, системний метод, метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних і відносних різниць, кореляційний аналіз, регресійний аналіз, визначення дисперсії тощо.

Будь-який аналіз ЗЕД доцільно здійснювати через певні послідовні етапи проведення:

  1. 1. Визначення мети та завдань аналізу ЗЕД.
  2. 2. Розробка гіпотези та теоретичних передумов дослідження.
  3. 3. Складання програми аналізу та визначення методів дослідження.
  4. 4. Збір інформації.
  5. 5. Оброблення інформації та представлення висновків за результатами аналізу.

Одним з найголовніших завдань аналізу ЗЕД є встановлення і відбір джерел, які можуть містити необхідну інформацію для проведення аналізу. Такі джерела можуть бути різноманітними і вони наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Джерела одержання інформації для проведення аналізу ЗЕД підприємства

Джерела одержання інформації

Інформація, яку можна одержати з вказаних джерел

1

2

Баланс (форма №1)

Величина та структура активу та пасиву підприємства, грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті тощо

Звіт про фінансові результати (форма №2)

Інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації продукції, про суму сплачених ПДВ та акцизного збору, про собівартість реалізованої продукції, інші операційні витрати та доходи, адміністративні витрати, фінансові доходи та витрати, доходи та витрати від участі в капіталі, надзвичайні доходи та витрати, чистий прибуток (збиток) тощо

Звіт про рух грошових коштів (форма №3)

Прибуток (збиток) від нереалізованих курсових різниць, придбання (реалізація) фінансових інвестицій, рух коштів від надзвичайних подій, вплив зміни валютних курсів на залишок коштів тощо

Звіт про власний капітал (форма №4)

Загальна сума іноземної валюти, внесеної як плата за акції, фінансові інвестиції в господарські одиниці за кордоном тощо

Примітки до річної фінансової звітності (форма №5)

Сума курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду, фінансові інвестиції в статутному капіталі нерезидентів, рахунки у баку в іноземній валюті тощо

Розрахунок акцизного збору (додатки №1-8 до Положення про порядок нарахування, термінів сплати і подання розрахунку акцизного збору)

Коди і назви товарів, по яких підприємство сплачувало акцизний збір, обороти з реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції), ставки акцизного збору, сума податкового зобов’язання тощо

Декларація з податку на доходи (прибуток) страховика

Інвестиції страховика за кордон, інвестиційний дохід від розміщення коштів резервів страхування життя, прибуток (збиток) від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами, прибутки та витрати звітного періоду тощо

Звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи

Розміри та структура доходів і витрат від здійснення спільної діяльності, вартість товарів (робіт, послуг) придбаних в офшорних нерезидентів, інформація про фінансові результати операцій з цінними паперами та деривативами тощо

Звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів

Інформація про види доходу (розмір дивідендів, роялті, проценти), розмір прибутку від операцій з безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов’язаннями, сума доходу у вигляді фрахту тощо

Податкова декларація з податку на додану вартість

Інформація про розмір податкових зобов’язань по операціях на митній території України, по імпортних операціях, по послугах, що отримані від нерезидента на митній території України тощо

Звіт про експорт (імпорт) товарів, які не проходять митного декларування (форма №5-ЗЕЗ)

Інформація про товари, які експортувались чи імпортувались підприємством, і які не проходили митного декларування відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок складання звіту по формі №5-ЗЕЗ «Звіт про експорт (імпорт) товарів, які не проходять митного декларування»

Звіт про експорт (імпорт) послуг (форма №9-ЗЕЗ)

Інформація про країни, куди здійснювався експорт (імпорт) послуг, назви послуг, валюта та вартість угоди тощо

Звіт про іноземні інвестиції в Україну (форма №10-ЗЕЗ)

Інформація про сукупний капітал нерезидента в Україні на початок звітного періоду, його збільшення (зменшення) протягом року, сукупний капітал нерезидента на кінець звітного періоду тощо

Звіт про інвестиції з України в економіку країн світу (форма №13-ЗЕЗ)

Інформація про сукупний капітал резидента в економіці іншої країни на початок звітного періоду, його збільшення (зменшення) протягом року, сукупний капітал резидента в економіці іншої країни на кінець звітного періоду, загальна сума кредитів та позик, наданих резидентом тощо

Будь-який аналіз передбачає розрахунок або визначення різноманітних показників (табл. 2).

Таблиця 2

Показники, що використовуються при аналізі ЗЕД

1

2

3

4

Вартісні – представлені у грошовому виразі (гривнях, євро тощо).

Натуральні – представлені в натуральних величинах (штуки, кілограми, барелі тощо).

Кількісні – виражають кількісні параметри зовнішньоекономічних операцій (вартість експортованих товарів у звітному періоді, кількість рекламацій у звітному періоді тощо).

Якісні – характеризують якісні параметри зовнішньоекономічних операцій (географічне розташування країн імпорту чи експорту тощо).

Абсолютні (виражені, наприклад, у гривнях чи євро).

Відносні(виражені, наприклад, у відсотках чи індексах)

Планові, фактичні, за базовий період, за попередній період, середні за кілька років

Зобов’язання за експортними операціями аналізуються щодо їх виконання по вартості, термінах та умовах поставки, якості та кількості. Окрім того, визначаються фактори та виявляються причини, що вплинули на невиконання чи неналежне виконання таких зобов’язань.

Основні показники що характеризують рівень виконання зобов’язань за експортними операціями підприємств, наведені у табл. 3.

Таблиця 3

Показники рівня виконання зобов’язань за експортними операціями

Показники

Розрахункова формула

Зміст показників

1

2

3

Індивідуальний індекс виконання експортних зобов’язань по вартості, Івар

, (3.1)

де q1 і p1 – відповідно кількість і ціна одиниці фактично реалізованої продукції на експорт відповідно до умов контрактів; q0 і p0 – кількість і ціна одиниці продукції на експорт відповідно до прийнятих зобов’язань.

Характеризує рівень виконання експортних зобов’язань по вартості стосовно кожного товару

Узагальнений індекс виконання експортних зобов’язань по вартості, Івар уз

, (3.2)

де q1 і p1 – відповідно кількість і ціна одиниці і-ї фактично реалізованої продукції на експорт відповідно до умов контрактів; q0 і p0 – кількість і ціна одиниці і-ї продукції на експорт відповідно до прийнятих зобов’язань; m – кількість видів продукції, що експортувалася.

Характеризує рівень виконання експортних зобов’язань по вартості стосовно усіх товарів

Індивідуальний індекс фізичного обсягу реалізації експортної продукції, Іq

, (3.3)

де q1 і q0 – відповідно кількість фактично реалізованої продукції на експорт та кількість продукції, яка мала бути поставлена відповідно до умов контрактів; p0 – ціна одиниці експортної продукції відповідно до умов контрактів.

Характеризує динаміку виконання експортних зобов’язань по кожному товару під дією кількісного чинника (q)

Узагальнений індекс фізичного обсягу реалізації експортної продукції, Іq уз

, (3.4)

де q1 і q0 – відповідно кількість одиниці і-ї фактично реалізованої продукції на експорт та кількість і-ї продукції, яка мала бути поставлена відповідно до умов контрактів; p0 – ціна одиниці і-ї експортної продукції відповідно до умов контрактів.

Характеризує динаміку виконання експортних зобов’язань по усіх товарах під дією кількісного чинника (q)

Індивідуальний індекс цін реалізації експортної продукції, Іp

, (3.5)

де p1 і p0 – відповідно ціна одиниці фактично реалізованої продукції на експорт та ціна одиниці продукції відповідно до умов контрактів; q1 – кількість фактично реалізованої експортної продукції.

Характеризує динаміку виконання експортних зобов’язань по кожному товару під дією цінового фактора (p)

Узагальнений індекс цін реалізації експортної продукції, Іp уз

, (3.6)

де p1 і p0 – відповідно ціна одиниці і-ї фактично реалізованої продукції на експорт та ціна одиниці і-ї продукції відповідно до умов контрактів; q1 – кількість фактично реалізованої і-ї експортної продукції.

Характеризує динаміку виконання експортних зобов’язань по усіх товарах під дією цінового фактора (p)

Узагальнення літературних джерел дозволяє виділити ще ряд показників, якими можна охарактеризувати рівень виконання договірних зобов’язань по відношенню до іноземних партнерів. Одним з таких показників може бути узагальнений коефіцієнт прострочених зобов’язань, який визначається за формулою (1):

Кпз = Впр / Взаг (1)

де Кпзкоефіцієнт прострочених зобов’язань;

Впрвартість товарів, що були поставлені контрагентам несвоєчасно у звітному періоді (прострочені), грн.;

Взаг загальна вартість усіх товарів, що повинні були бути поставлені іноземним контрагентам у звітному періоді, грн.

Ще одним показником, що характеризує рівень виконання експортних зобов’язань, є узагальнений коефіцієнт невиконаних зобов’язань, який розраховується за формулою (2):

Кпз = Знв / Ззаг (2)

де Кпзкоефіцієнт невиконаних зобов’язань;

Знввартість товарів, поставка яких не була здійснена у звітному періоді іноземним контрагентам, хоча відповідно до умов контрактів повинна була бути здійснена (невиконані), грн.;

Ззаг загальна вартість усіх товарів, що повинні були бути поставлені іноземним контрагентам у звітному періоді, грн.

Останні два показники доцільно розраховувати і порівнювати з попереднім звітним періодом, щоб бачити, як змінився рівень виконання експортних зобов’язань. Очевидно, що найкраще для підприємства значення цих показників становить 0. Збільшення ж значення цих показників до 1 свідчить про незадовільний рівень виконання експортних зобов’язань і може призвести до появи численної кількості рекламацій зі сторони іноземних контрагентів.

Аналіз виконання експортних зобов’язань по якості доцільно проводити через розрахунок узагальненого індексу одержаних рекламацій по якості, який розраховується за формулою (3):

Ір = Qод / Qк (3)

де Іріндекс одержаних рекламацій по якості;

Qодкількість рекламацій по якості, що одержана у звітному періоді від іноземних контрагентів за поставлений неякісний товар, од.

Qк загальна кількість усіх експортних контрактів, що укладені підприємством у звітному періоді, од.

Індекс одержаних рекламацій по якості можна розраховувати також на основі вартісних показників як відношення суми усіх рекламацій, що представлені іноземними контрагентами у звітному періоді до загальної вартості усіх експортних контрактів, що укладені підприємством у звітному періоді. Окрім того, можна розраховувати й інші індекси, що стосуються якості продукції, наприклад, відношення кількості задоволених нашим підприємством рекламацій щодо якості у звітному періоді до загальної кількості усіх поданих рекламацій у звітному періоді. Такий аналіз доцільно проводити у розрізі окремих контрагентів, товарів чи товарних груп, порівнюючи розраховані індекси поточного і попереднього звітного періодів.