Дисципліни:

ТЕМА 6. Аналіз конкурентоспроможності експортних товарів. Аналіз ефекту та ефективності експортних операцій. Аналіз інших показників, що характеризують експортну діяльність підприємства


« Лекційний матеріал з обліку, аналізу та аудиту зовнішньоекономічної діяльності

Конкурентоспроможність є одним з найбільш поширених інструментів, за допомогою якого керівництво підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності – приймає рішення щодо доцільності виходу на ринок тієї чи іншої країни з кожним окремим товаром. Конкурентоспроможність вважається відносною величиною, тому що в один і той же час товар може бути цілком конкурентоспроможний на одному ринку і неконкурентоспроможним на іншому. Багато підприємств використовують конкурентоспроможність як важливий стратегічний інструментарій у боротьбі за ринки збуту. Ефективна система управління конкурентоспроможністю дозволяє підприємству залишати конкурентів у програші завдяки постійній пропозиції товарів і послуг, які краще інших задовольняють потреби споживачів.

Аналіз конкурентоспроможності експортних товарів полягає у порівнянні їх споживчих властивостей, які дозволяють в певний період часу на конкретному ринку конкурувати з товарами-аналогами, зі споживчими властивостями останніх. Такий аналіз доцільно проводити як у випадку виходу на новий для підприємства закордонний ринок, так і в процесі продажу товару на даному ринку.

Існують різноманітні методики оцінювання конкурентоспроможності експортних товарів. Однією з найпоширеніших є методика, в основі якої лежить визначення інтегрального показника конкурентоспроможності (Кінт).

На першому етапі оцінювання конкурентоспроможності визначають мету та завдання аналізу конкурентоспроможності (наприклад, одержання інформації про доцільність виходу на певний ринок зі своїм товаром, визначення ринкових позицій існуючого товару тощо).

На другому етапі вивчають ринок, потенційних конкурентів та на основі цього серед ринкових аналогів обирають базу для порівняння – як правило, товар-аналог, який користується найбільшою популярністю у споживачів на даному ринку. Якщо ж необхідно визначити конкурентоспроможність товару-новинки, то базою порівняння служить так званий ідеальний зразок, якому б надала перевагу найбільша кількість споживачів.

Після вибору бази порівняння на третьому етапі визначають перелік параметрів, за якими порівнюватимуться товари. Найчастіше такі параметри поділяють на дві великі групи:

§ група споживчих параметрів, яка включає технічні, класифікаційні, конструктивні, нормативні, ергономічні, естетичні та інші параметри, які по-суті являють собою конструктивні характеристики товару і характеризують можливу сферу використання даного товару, функції, які він повинен виконувати, а також естетику товару;

§ група економічних параметрів, куди включається не тільки вартість придбання товару, а й витрати, пов’язані з його подальшою експлуатацією протягом періоду його корисної служби (наприклад, витрати на ремонт, монтаж, транспортування, споживання електроенергії, купівлю запасних частин тощо). Сюди також включається можливість одержання цінових знижок, привабливість реклами для споживачів, терміни та умови гарантій, кількість сервісних центрів тощо.

На завершальному п’ятому етапі здійснюють розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності (Кінт), на основі якого роблять необхідні висновки. Він розраховується за формулою (1):

(1)

де Іспіндекс споживчих параметрів;

Іепіндекс економічних параметрів.

Індекс споживчих параметрів розраховують за формулою (2):

(2)

де qiодиничний показник і-го споживчого параметра;

Рі коефіцієнт вагомості і-го споживчого параметра, встановлений експертним методом.

У свою чергу одиничний показник і-го споживчого параметра визначається за формулою (3):

(3)

де Роц значення параметру товару, що оцінюється (експортного товару);

Pбаз значення аналогічного параметру товару-аналога (базового товару).

Індекс економічних параметрів (Іеп) розраховується за формулою (4):

(4)

де Цоц ціна споживання товару, що оцінюється (експортного товару);

Цбаз ціна споживання товару-аналога (базового товару).

У свою чергу ціна споживання включає вартість придбання товару та суму витрат, що пов’язані з експлуатацією (споживанням) товару.

Якщо Кінт<1, то експортний товар, що оцінюється, за визначеними параметрами поступається базовому (товару-аналогу); коли Кінт>1, експортний товар має вищу конкурентоспроможність за товар-аналог; якщо Кінт=1, конкурентоспроможність обох товарів є однаковою.

Охарактеризувати вигідність чи невигідність здійснення експортної операцій можна через розрахунок показників валютного ефекту та ефективності експортних операцій. Показник валютного ефекту експорту визначається (4):

(4)

де Еекс показник валютного ефекту експорту, грн.;

Цекс івалютна ціна одиниці і-того товару, що експортується, од. іноз. валюти;

Векс івитрати на виробництво і реалізацію одиниці і-того товару, що експортується (виробнича собівартість одиниці товару і накладні витрати в розрахунку на одиницю товару: зберігання, транспортування, страхування, розмір мита та інших митних платежів, перевезення тощо), грн.

Qекс і обсяг і-того товару, що експортується, нат. од.;

m – кількість видів товарів, що експортуються.

Показник рівня валютної ефективності визначається (5):

(5)

де Еф екс показник валютної ефективності експорту, вал. од. / грн.;

Цекс івалютна ціна одиниці і-того товару, що експортується, вал. од.;

Вексвитрати на виробництво і реалізацію партії експортної продукції, грн.

Qекс i обсяг і-того товару, що експортується, нат. од.;

m – кількість видів товарів, що експортуються.

Одним з важливих завдань аналізу експортних операцій є їх дослідження в динаміці (протягом кількох років) з метою співставлення, порівняння, вивчення динаміки. В результаті цього можна одержати інформацію про темпи приросту експорту, при зміну середніх експортних цін, зміну фізичного обсягу експортованих товарів у загальному, по окремих товарах, товарних групах, країнах, регіонах, материках, окремих контрагентах. В даному випадку доцільно розраховувати ті ж показники, які визначались при визначенні рівня виконання зобов’язань, але з точки зору динаміки.