 | На тему: | Вивчення вмісту фотосинтетичних пігментів і білку у рослин Gingo biloba. |
| Дисципліна: | Інше | |
| ВНЗ: | ЛНУ ім. Івана Франка | |
| Формат: | Word Doc |
Переглядів: 2195 Додано: 2014-06-21
Частина тексту
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Загальний біоморфологічний опис
1.2. Ginkgo biloba у світовій флорі
1.3. Поширення Ginkgo в Україні
1.4. Орфографічні та кліматичні умови міста Львова
1.5. Історія морфологічних і таксономічних досліджень Ginkgo biloba
1.6. Біохімічні особливості Ginkgo biloba
2. КЛАС гінкгових АБО ГІНКГОПСІДИ ( GINKGOOPSDA )
3. Фармакологічні властивості Ginkgo biloba
4. Пігментна система хлоропластів
5. Будова і функції білків в рослинному організмі
2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Схема досліджень
2.2 Визначення нативної маси насіння гінкго дволопатевого
2.3. Визначення абсолютної сухої маси в насінні гінкго дволопатевого
2.4. Визначення вмісту “сирого” жиру в насінні гінкго дволопатевого (Єрмаков)
2.5. Визначення вмісту білку в листках гінкго дволопатевого по методиці Бредфорда
2.6. Визначення вмісту вуглеводів у листі гінкго дволопатевого за Дюбойсом
2.7. Визначення вмісту золи в насінні гінкго дволопатевого
2.8. Визначення макроелементів у насінні гінкго дволопатевого методом полум’яної фотометрії
2.9. Аналіз вмісту важких металів методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії
2.10. Фотометричне визначення пігментів у листках гінкго дволопатевого
3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ
ВСТУП
3.1. Аналіз стану виробничих умов
3.1.1. Характеристика лабораторії
3.1.2. Аналіз методів дослідження і характеристика обладнання
3.1.3. Характеристика об’єкта дослідження, речовин, їх небезпечні властивості
3.2. Організаційно- технічні заходи
3.2.1. Організація робочого місця і роботи
3.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
3.2.3. Заходи безпеки при роботі з обладнанням, об’єктом дослідження, речовинами
3. 2.4. Протипожежні заходи у виробничих приміщеннях
3.3. Аналіз впливу виробничих умов на довкілля
4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
4.1. Нативна маса насіння Gingo biloba
4.2. Абсолютно суха маса насіння Gingo biloba
4.3.Вміст “сирого” жиру в насінні Gingo biloba
4.4. Вміст білку у насінні Gingo biloba
4.5. Вміст вуглеводів у насінні Gingo biloba
4.6 Вміст золи у насінні Gingo biloba
4.7.Вміст макроелементів ( Na, K, Ca ) у насінні Gingo biloba
4.8.Вміст важких металів у насінні Gingo biloba
4.9.Вміст пігментів у листі саджанців Gingo biloba
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК. Електронні фотографії продихів з абаксіальної сторони листків гінкго дволопатевого
ВСТУП
Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) – один із небагатьох представників листопадних голонасінних деревних рослин, які ростуть у природних лісових насадженнях нашої планети і є реліктом далекого минулого, представником рослинності, яка існувала 125 – 400 мільйонів років тому. Це єдиний сучасний представник класу Гінкгові (Ginkgoopsida). В природніх умовах він зростає лише в Китаї, але на даний час його широко культивують в помірній зоні, де клімат досить м’який [30, 31]. Дводомна деревна рослина здатна розмножуватись в природних умовах насінням і вегетативно – пеньково – кореневою поростю та живцями. Деревам гінкго дволопатевого притаманна довговічність, резистентність до абіотичних, біотичних та чисельних антропогенно – техногенних чинників, враховуючи радіоактивне випромінювання. Тому гінкго дуже цінується як декоративна рослина, яка може рости в умовах забрудненого повітря міст і під впливом антропогенного навантаження, де багато інших дерев гинуть, і є невразливим до комах – паразитів. Для посадки в декоративних цілях на вулицях міст, в парках жіночі особини менш придатні, так як дозріваюча оплодина насіння при загниванні має неприємний запах і тому розмноження в шкілках здійснюють щепленням чоловічої бруньки на молодий сіянець. У нашій країні донедавна гінкго дволопатеве розглядали лише як дендрологічний раритет – об'єкт штучного вирощування в дендраріях і ботанічних адах. Дослідження останніх років [9] підтвердили і засвідчили можливість використання дерев релікта у ширшому аспекті – для отримання деревини, задоволення потреб фармацевтичної промисловості та кулінарії, для озеленення населених пунктів та в ландшафтній архітектурі, під час залісення девастованих ландшафтів та ін. Проте таке істотне розширення використання рослин виду стримується відсутністю достатньої кількості садивного матеріалу різного віку і виду. Тому вивчення особливостей вирощування садивного матеріалу раритету є актуальним і своєчасним завданням лісівників, ботаніків та дендрологів. Проблема розмноження гінкго насінням полягає в тому, що досить часто, незважаючи навіть на сприятливі для запліднення умови – тепла погода і достатня вологість, насіння не утворюється. При проростані насіння утворюється нормальний саджанець, однак не існує поки що методів розпізнавання чоловічих та жіночих екземплярів, визначити їх можна лише через 20 – 25 років, коли дерево дасть плоди.
Вперше в Україні Ginkgo biloba L. був інтродукований у Кременецькому ботанічному саду на Волині у 1811 р., а з 1818 р. завдяки Хрістіану Стевену гінкго почали вирощувати у Нікітському ботанічному саді в Ялті [23]. Звідси гінкго розповсюдилося по всіх ботанічних садах України. На території України гінкго досить рівномірно поширений у культурі. Північна межа заселення досягає Ніжина, на південь гінкго розповсюджене до Одеси, на захід до Ужгорода і на схід до Харкова. [40]. Результати багаторічної інтродукції рослин Ginkgo в різних за кліматичними умовами країнах, а також в Україні свідчать про значну екологічну пластичність цього виду. І хоча кліматичні умови України значно суворіші, порівняно з умовами місцевостей його походження, гінкго успішно росте, нормально розвивається і утворює насіння, хоча і не в усіх місцях зростання дерев. Найкраще особини гінкго розвивається на відкритих сонячних місцях і досить негативно на ріст рослини впливає затінення, ущільнення і сухість грунту. Вперше утворення схожого насіння в кліматичних умовах України константовано в Одесі (сквер по вул. Пастера) у 1939 р., а в 1940 р. в Ботанічному саду ім. О.В.Фоміна [46].
Відомо, що великі міста мають свій мікроклімат і повітря, яке забруднене великою кількість пилу та іншими шкідливими елементами. Населення міст з роками зростає, також збільшується шум, забруднення і, як наслідок, збільшується захворюваність населення. В таких умовах надзвичайно необхідні дерева та трави в містах, які б зменшували процеси випаровування води з вулиць і майданів, були ефективними фільтраторами, які б очищали забруднене повітря, а листя дерев затримувало б велику кількість пилоподібних частинок і шкідливих газів. Тому сьогодні є актуальним питання щодо пошуку видів рослин, які можна використовувати для зменьшення негативного впливу антропогенних чинників. Для цієї мети можна використовувати рослини гінкго дволопатевого.
Актуальність роботи: полягає в зясуванні стійкості рослин гінкго до інтенсивного розвитку урбанізації. Оскільки відомо,що гінкго проявляє високу стійкість до атмосферного забруднення міст та може використовуватися, як лікарська сировина, тож доцільно було перевірити вплив викидів автотранспорту та можливість росту і стан морфолого – біохімічних показників у листках та проростках гінкго.на субстратах породного відвалу вугільних шахт
Мета роботи – визначення відмінностей у біохімічних показниках між рослинами Гінкго з Одеси і Львівської області.
Предмет дослідження: морфометричні та фізіолого – біохімічні показники листків дерев та проростків гінкго дволопатевого.
Об’єкт дослідження: зміни морфометричних, та фізіолого – біохімічних показників листків дерев та проростківгінкго дволопатевого.
Методи дослідження: в даній роботі використовували, такі методи, як екстрагування, центрифугування, фільтрування, мікроскопії, вимірювання та статистичну обробку результатів дослідження.
Практична значимість: отримані результати можуть використоваватися для індикації впливу урбанізованого середовища на стійкість гінкго дволопатевого.
Наукова новизна: вперше досліджено вплив урбанізованого середовища, а саме вплив викидів автотранспорту та грунтових умов субстратів породного відвалу вугільних шахт. на морфометричні та біохімічні показники листків гінкго.