Дисципліни:
Есе
На тему:

П'єр Бурдьє.

Дисципліна: Соціологія
ВНЗ:НУ «ЛП»
Формат: Word Doc

Переглядів: 953 Додано: 2015-03-02




Частина тексту

Останнє десятиліття для українських соціологів стало часом пізнання здобутків світової соціології, це пов'язано, на мою думку, із широким розповсюдженням мережі Інтернет за останні кілька років. Це дозволяє нам без перешкод користуватися здобутками іноземних дослідників для всебічного розуміння явищ соціальної реальності. Зараз ми можемо переглянути статті, хоч і написані іноземною мовою, переглядати різного роду зарубіжні інтернет-канали.

П'єр Бурдьє трансформував теорію соціального простору і розвинув ї у теорію соціального поля. Соціальний простір Бурдьє розуміє як двопорядкову сутність першим рівнем чи ланкою якої є соціальна реальність (певна система координат, де дію суб'єкти , які пізніше Бурдьє назве діячами) та фізична реальність (певне розташування людей відносно одне одного у реальному просторі). Таку систему я можу проінтерпретувати так : є певна об'єктивна реальність (соціальна), яка існує незалежно від людини, це світ, де людина перебуває, на цю реальність суб'єкт не може впливати, є й суб'єктивна реальність (фізична), на яку суб'єкт може впливати і змінювати. Простіше кажучи, людина може змінити себе, коло спілкування, проте не може змінити світ.

Також Бурдьє використовує категорії «соціальна позиція» та «диспозиція», які відображають об'єктивні та суб'єктивні соціальні обставини. Позиція суб'єкта у просторі залежить від благ, якими від володіє, такими благами може виступати будь-що: капітал, як фізичний так і символічний, духовний капітал чи інше. Сам Бурдьє у своїх роботах пов'язує категорію соціальної позиції із класовою боротьбою, він говорить, що людина завжди є у стані боротьби за свої матеріальні чи нематеріальні ресурси, стверджує, що «у світі панує конкуренція».

У модулі соціального поля, концепцію якого Бурдьє розвиває далі, соціальний простір «заповнюється індивідуальними практиками, які є здебільшого несвідомими зразками поведінки». Хотіла б ще зазначити, що сам Бурдьє називає свою концепцію поняттям «конструктивістський структуралізм», оскільки він старався пояснити, що структура суспільства складається із «живої» практики, тобто, дій та взаємодій індивіда. Соціальне полі, чи простір, за Бурдьє, є сукупністю підпросторів, економічного, соціального, культурного та інших, де й розділені відповідні види капіталів. Такий розподіл здається мені цілком логічним, у будь-якому суспільстві, є соціальні інститути, які виконують ті чи інші функції та несуть відповідальність за ту чи іншу сферу людського життя (міністерство освіти – відповідає за адекватне навчання, культури – за розвиток культурної сфери суспільства і так далі).

Виходячи із вищезазначеного, таку концепцію Бурдьє ми можемо й застосовувати до українського суспільства, особливо на сьогоднішній час. Наприклад, змінивши систему освіти, ми можемо вплинути на структуру суспільства, пропагуючи нове ставлення до культури та культурних цінносте, ми можемо змінити суспільство і так далі.