Дисципліни:

Організація психофізіологічного обстеження


« Лекції з профорієнтації та профвідбору

Колективне обстеження

Колективне обстеження має проводитися в просторому приміщенні (навчальному класі), ізольованому від зовнішніх шумів, з достатнім рівномірним освітленням (не менше ніж 50 лк на робочому місці), з оптимальними мікрокліматичними умовами. Робочі столи варто розставити так, щоб під час експерименту можна було підійти до будь-якого обстежуваного, не заважаючи іншим. За столом розміщуються не більше двох осіб. Обстежувані повинні добре бачити записи на класній дошці і допоміжні таблиці. Біля кожного місця прикріплюється порядковий номер, а в списку обстежуваних проти кожного прізвища варто проставити відповідний номер – це дозволяє записувати особливості поведінки обстежуваного при виконанні завдання, не запитуючи його прізвища.

Перед початком обстеження на кожне робоче місце кладеться папка або подвійний листок паперу з бланками, що лежать лицьовою стороною назовні в порядку проведення методик (у кожній папці бланки всіх методик мають бути тільки одного варіанта), два олівці, добре загострені з обох боків (один запасний). В осіб, які сидять за одним столом, варіанти методик мають бути різними.

Асистенти перевіряють наявність необхідних інструкцій, схем, таблиць, секундомірів, крейди, папки з наборами бланків для експериментатора і т.д.

Обстеження групи з 20-25 чоловік проводиться обов'язково в ранкові години. Тривалість його 2-2,5 години з 10-хвилинною перервою через кожні 40-50 хвилин роботи.

Перед початком обстеження експериментатор проводить опитування щодо самопочуття обстежуваних. Особи, які скаржаться на погане самопочуття (головний біль, загальну втому і т.д.) й не відпочили, до обстеження не допускаються. Експериментатор попереджає, що без команди папки, прилади чіпати не можна. Книги, зошити, головні убори класти на столи не дозволяється.

Після розміщення обстежуваних у класі експериментатор знайомить їх з метою й порядком роботи, дає попередню інструкцію: «Зараз буде проведене дослідження вашої уваги, пам'яті, кмітливості, вміння працювати у швидкому темпі, ряд інших якостей. Дослідження дозволить визначити, наскільки ваші особисті якості відповідають вимогам професій операторського профілю і, зокрема, якої спеціальності вас варто навчати.

Для того щоб правильно виконати всі завдання й одержати високу оцінку, необхідно:

• по-перше, уважно слухати пояснення кожного завдання. Якщо після пояснення у вас виникнуть питання, задайте їх, попередньо піднявши руку. Перед виконанням завдання ви повинні чітко усвідомити, що від вас потрібно і як його треба виконувати. Під час обстеження не допускаються ніякі розмови;

• по-друге, чітко виконувати усі команди. Якщо ви без команди візьмете олівець, розкриєте папку, почнете працювати або після команди «Кінець» продовжуватимете працювати, то це буде вважатися недоліком і знизить загальну оцінку;

• по-третє, не звертатися за допомогою до товариша. Списати все рівно не вдасться, тому що варіанти завдань у вас будуть різні, темп роботи такий, що списати буде неможливо. А якщо ви дивитиметеся до товариша або запитувати його, то втратите час самі і зашкодите йому. Якщо виникне питання під час роботи, то підніміть руку. Зараз вам роздадуть папки, без команди їх не розкривати».

Асистент роздає папки, стежачи за тим, щоб у тих, хто сидить за одним столом, були різні варіанти бланків. Потім обстежуваним пояснюється, як треба підписувати бланки: прізвище, ім'я, по батькові (обов'язково повністю), дата, номер свого робочого місця, варіант бланків.

Під час виконання завдання експериментатор і асистент спостерігають за обстежуваними, записують результати спостереження (характер поведінки, зовнішньої реакції на труднощі тощо), допомагають окремим з них при необхідності (відзначаючи це в протоколі), готують дошку і демонстраційні таблиці для наступного завдання. Після команди «Кінець» необхідно прослідкувати, щоб усі поклали олівці на стіл, а бланки – під папку.

Усі пояснення і вказівки експериментатор має давати в лаконічній формі спокійним і діловим тоном. Інструкції до завдань варто завчати напам'ять, тому що заміна або пропуск окремих слів або фраз можуть спотворити суть завдання та в остаточному підсумку змінити результати обстеження. Потрібно запитати: «Які є питання?», а не «Чи всім зрозуміле завдання?», тому що обстежувані нерідко соромляться запитувати.

Вигуки «зрозуміло» далеко не завжди означають, що усі зрозуміли, як потрібно виконувати завдання. Щоб інструктивні вказівки були ясними для всіх, необхідно користуватися схемами, таблицями, дошкою і крейдою.

Первинна обробка результатів колективного обстеження проводиться або спеціально залученими для цієї мети на період роботи заздалегідь навченими інструкторами, або кандидатами, виділеними з тих, хто вже пройшов обстеження. Обробка результатів обстеження групи з 20-25 чоловік виконується 2-3 помічниками. Загальне керування і консультацію в період обробки матеріалів обстеження здійснює один з асистентів експериментатора.

Доцільно починати обробку після проведення першої ж методики або відразу після закінчення колективного обстеження. Обробка проводиться в окремій кімнаті під керівництвом інструктора (лаборанта).

Для первинної обробки застосовуються «ключі», трафарети (шаблони), схеми і т.д. Варто ширше користуватися заздалегідь складеними допоміжними таблицями для розрахунків –це значно скорочує час обробки і виключає помилки.

Результати первинної обробки перевіряються експериментатором, потім прогностично цінні показники, необхідні для винесення висновку, заносяться в індивідуальну карту психофізіологічного обстеження (див. Додаток 2).

Індивідуальне обстеження

Індивідуальне обстеження проводиться в окремих кабінетах для кожного експериментатора або в навчальному класі, у різних кінцях якого можуть розміститися два експериментатори.

У кабінетах варто передбачити можливість часткового або повного затемнення, вони мають бути ізольовані від шуму і сторонніх зорових подразників, на дверях кабінету варто помістити напис, що забороняє входити до кабінету.

Перед початком іспитів необхідно запитати обстежуваного про його самопочуття. Посадити обстежуваного потрібно таким чином, щоб він не бачив маніпуляцій, експериментатора.

Інструкція про порядок виконання кожного завдання має бути стандартною для усіх обстежуваних.

Необхідність додаткового пояснення зазначається в протоколі та враховується при наступному аналізі результатів. Експериментатор не повинен бути просторікуватим і взагалі надмірно активним, його втручання в хід експерименту має бути обміркованим, скупим на слова і винятковим.

При індивідуальному обстеженні велику увагу варто приділяти спостереженню за поведінкою кандидата. Приступаючи до обстеження, важливо відзначити і зафіксувати в протоколі загальну реакцію обстежуваного: чи тримається він вільно, скуто або надмірно обережно. Треба також відзначити, чи охоче він іде на обстеження або намагається ухилитися від нього.

У процесі експерименту необхідно вести протокол, не відкладаючи його оформлення. У протоколі зазначається реєстрація часу дослідження, початок і закінчення виконання кожного завдання, помилкових дій (відповідей) з якісною градацією характеру помилок, результатів спостереження за обстежуваним. Крім того, форма протоколу має передбачати можливість реєстрації показників первинної й остаточної обробки результатів досліджень. У протоколі відзначається кожен акт втручання (допомоги) експериментатора, а також відповідні дії і висловлення обстежуваного.

Доцільно для кожної методики мати окремий журнал протоколів. Дослідження фізіологічних функцій (аудіометрія, визначення «ритмічної» чутливості слуху і контрастної чутливості зору) проводяться лікарями.

Рекомендується такий розподіл обов'язків між експериментатором і його асистентами при проведенні індивідуального обстеження: експериментатор (психолог) – бесіда; асистент 1 – відшукування чисел з переключенням; асистент 2 – дослідження сенсомоторних реакцій; асистент 3 – теппінг-тест, РРО, рефлекс на час; асистент 4 – тремометрія.