Класифікація інновацій та інноваційних підходів
« Кон'юнктура товарних ринків / Укл.: В.В. Кузяк, Ю.Я. Добуш, 2013
Для правильного та чіткого розуміння сутності інновацій необхідно розглянути їхню класифікацію, яка була здійснена у 30-ті роки ХХ ст. Так, було виділено працезберігаючі, капіталозберігаючі та нейтральні інновації А. Пігу, Й. Шумпетером, К. Вікселлем. Іншими вченими - М. Кондратьєвим, С. Кузнецем, П. Сорокіним та Ю. Яковцем - розроблено теорію та систему, яка пояснювала темп і характер інновацій у часі, в результаті чого було виділено технологічні, екологічні, економічні, соціально-політичні та державно-правові інновації. При класифікації інновацій, залежно від рівня новизни інновації та її можливому і фактичному впливу на конкретну сферу життя суспільства чи на розвиток людства в цілому виділяють епохальні інновації, базисні інновації, покращуючі інновації, мікроінновації, всевдоінновації та антиінновації.
Досліджуючи інновації, необхідно брати до уваги такий важливий фактор як навколишнє середовище, кластер чи економічний простір, у якому функціонує інноватор. М. Портером виявлено вплив економічного середовища на активність підприємця -інноватора, зокрема показано, що чим більш розвиненим є кластер, тим більше можливостей для прогресу.
М. Портером вказано основні фактори, які мають вплив на збільшення кластерів:
- вимогливі та досвідчені споживачі;
- жорстка конкуренція з-поміж місцевих виробників;
- наявність привабливих факторів виробництва;
- наявність економічних зв'язків між секторами економіки.
У результаті взаємодію і взаємовпливу зазначених факторів відбувається постійний процес інновацій, який можна віднести до однієї з найважливіших переваг у конкурентній боротьбі.
Варто підкреслити, що уряд не взмозі створювати кластери. Це можна пояснити тим, що природа розробки інновації ускладнює штучне створення кластерів. Щодо комерціалізації технологічних винаходів, то вона вимагає адаптації наукового потенціалу до потреб споживача і до ринку, а не державного тиску та управління.
Як зрозуміло із сказаного вище, розробка та впровадження нових технологій є складним завданням, яке вимагає залучення не лише науковців, але підприємців та держави, оскільки лише на рівні використання нова ідея перетворюється в інновацію.
У результаті аналізу різних підходів до теорій інноваційного розвитку економіки можна виділити наступні основні умови, за яких зростання економіки на основі інновацій є можливим:
- надлишок висококваліфікованих кадрів;
- постійні витрати на освіту;
- наявність приватного капіталу та умови, за яких цей капітал можна інвестувати в інновації;
- внутрішній попит;
- відкритість економіки;
- міжнародні зв'язки;
- розвиненість кластерів та створення конкурентних переваг.
Таким чином, не зважаючи на те, що впродовж останнього часу визнавалась особливо важлива роль великих організацій щодо інноваційного розвитку економіки через наявність у них крупного капіталу та наукового потенціалу, але, як показано у класифікації інновацій та їх значущості, ключове значення таких підприємств лише в покращуючих інноваціях. Це пояснюється тим, що існує чималий ризик, пов'язаний з виходом на ринок абсолютно нового товару, чим в основному займається малий та середній бізнес, який, власне, і є основним джерелом інноваційного зростання та розвитку економіки.