Дисципліни:
Лабораторна робота №2
На тему:

Декомпозиція та реінжиніринг окремих бізнес-процесів підприємства в умовах ЗЕД.

Дисципліна: Інформаційні системи і технології в управлінні ЗЕД
ВНЗ:НУ «ЛП»
Формат: Word Doc

Переглядів: 1832 Додано: 2015-02-27




Частина тексту

Аналіз процесів управління починають з виявлення процесів, а виявлення процесів – з визначення границь процесів, тобто їх входів і виходів. Збір інформації про процеси відбувається шляхом анкетування чи інтерв’ювання.

При аналізі діяльності структурного підрозділу, описують види робіт згідно посадових інструкцій; визначають їх фактичне виконання; періодичність виконання; документи, які отримують в результаті виконання; виконавці; трудомісткість; технічні засоби; фінансові та матеріальні витрати тощо.

Аналіз окремих бізнес-процесів в розрізі функцій менеджменту доцільно здійснювати на підставі інформаційних таблиць, в яких відображають такі дані: назви завдань, які вирішуються в даному процесі; необхідна вхідна інформація; джерела необхідної інформації (внутрішні і/або зовнішні); види зв’язку, якими передається інформація; документи, отримувані в результаті виконання завдань; період, термін або періодичність виконання завдання; споживачі результуючого документа; вид зв’язку, яким передається документ.

Кількість виявлених бізнес-процесів може бути різною. Це залежить від розміру підприємства та ступеня диверсифікації його діяльності. До основних процесів будуть відноситися всі виробничі та технологічні операції та робота з кінцевими і проміжними споживачами продукції підприємства. Допоміжними процесами вважатимуться операції з фінансування, обліку, підбору і роботи з персоналом, налагодження документообігу, технічна підготовка виробництва, робота з основними виробничими фондами тощо.

Загальний підхід до моделювання бізнес-процесів полягає у послідовній декомпозиції процесів – від загального до часткового. Такий підхід ще називають структурним, він є органічною частиною загальної методології організаційно-управлінської діагностики. Загальна послідовність дослідження внутрішніх бізнес-процесів показана на рис. 2.1.

Під час декомпозиції бізнес-процесів важливо визначити межі окремих процесів управління та встановити глибину розбиття. Процеси і підпроцеси доцільно в подальшому розбивати на окремі види робіт, завдання чи операції тільки в тих випадках, коли комунікації, які супроводжують конкретний бізнес-процес, принципово відрізняються в розрізі окремих операцій.

Основними мегапроцесами виробничого підприємства є виробництво, маркетинг, збут, закупівля, зберігання, облік, робота з клієнтами, доставка тощо. Кожен з цих мегапроцесів в подальшому розбивають на процеси і підпроцеси, які пов’язані між собою певними документальними чи бездокументальними комунікаціями.

Завдання

Виділити основні бізнес-процеси досліджуваного підприємства в умовах ЗЕД, використовуючи методологію структурного аналізу та проектування SADT (Structured Analysis and Design Technique), яка запропонована Дугласом Т.Фоссом і покладена в основу відомих американських стандартів IDEF (Integration Definition for Information Modeling), за допомогою яких можна створювати функціональні та інформаційні моделі.

У кожній діаграмі SADT використовують від трьох до шести блоків, кожна сторона яких має своє призначення (рис. 2.2). Зліва показують входи процесу, тобто ті ресурси (предмети праці), які зазнають переробки і перетворення. Справа відображають виходи процесу, тобто результат переробки вхідних елементів (товар, послуга, виконана робота, документ, інформація, ресурс для подальшої обробки тощо). Згори до функціонального блоку надходять управлінські впливи та зовнішні обмеження, а знизу відображають механізми (засоби праці), за допомогою яких реалізується процес.

Функціональні блоки розміщують згідно з принципом домінування, тобто у верхньому лівому кутку зображають домінуючий (основний) блок, а в правому нижньому, відповідно, найменш значимий блок.

Між блоками існують різні типи взаємозв’язків:

1. Зв’язки управління – передбачають вплив виходу одного бізнес-процесу на управління бізнес-процесом нижчого рівня ( ; ).

2. Вхідні зв’язки – подача на вхід бізнес-процесу ресурсів чи даних, які є виходом процесу вищого рівня ( ; ; ).

3. Зворотні зв’язки по управлінню, коли вихід певного бізнес-процесу впливає на управління бізнес-процесу з більшим домінуванням ( ).

4. Зворотній зв’язок по входу, коли вихід бізнес-процесу стає входом бізнес-процесу з більшим домінуванням ( ).

5. Зв’язок „вихід – механізм”, коли вихід одного бізнес-процесу стає засобом досягнення цілі для іншого бізнес-процесу ( ).

Крім того, кожен з елементів впливу на бізнес-процес може мати винятково зовнішнє походження ( , , ; , , ; , , , ), а вихід бізнес-процесу – зовнішнє спрямування ( , ).

У нашому випадку ми розглядатимемо бізнес-процеси Львівського державного спеціального конструкторського бюро «Топаз» в умовах зовнішньоекономічної діяльності. Управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві здійснюється безпосередньо керівництвом підприємства, оскільки відповідного окремого функціонального підрозділу, який би відповідав за цей напрямок на підприємстві немає.

Загалом підприємство займається здебільшого імпортом обладнання, металів та напівфабрикатів. Так, ТзОВ НВП «Авіаінструмент», що знаходиться у Росії, м. Кіров, імпортував ЛДСКБ «Топаз» станки для шліфування виробів. Крім того, польське підприємство Walcownia metali “Dzicdzice” здійснював поставки напівфабрикатів та металів для виготовлення ювелірних виробів. Турецька фірма ISTANBUL GRUP METAL SANAYI VE DIS TIC. LTD. STI також здійснювало імпортні поставки ЛДСКБ «Топаз» металів та напівфабрикатів для виготовлення готових виробів.

У межах здійснення зовнішньоекономічної діяльності проводились переговори між директором ЛДСКБ «Топаз» та Банкнотно-монетними дворами Чехії, Канади та Польщі на предмет розробок та виготовлення заготовок для ювілейних та пам’ятних монет.

Перш за все необхідно розглянути та побудувати діаграму бізнес-процесів, які реалізуються при постачанні, зокрема в даному випадку при імпорті матеріалів, напівфабрикатів та устаткування. Для цього бізнес-процесу характерним є перш за все пошук і вибір відповідних постачальників. SADT-діаграма пошуку і вибору постачальника наведена на рис. 2.3.

Наступним етапом є власне перевезення вантажу від постачальника з-за кордону на вітчизняне підприємство. SADT-діаграма перевезення матеріалів та устаткування наведена на рис. 2.4.

При транспортуванні матеріалів та комплектуючих з іноземної країни, відбувається перетин митного кордону України, що тягне за собою виконання ряду митних формальностей та сплати відповідних митних платежів. Для малого підприємства,. Яке здійснює разові поставки з-за кордону необхідна консультація відповідних спеціалістів з даного питання. Відповідно, необхідно розглянути також схему роботи підприємства з митними органами та митно-брокерськими конторами (рис. 2.5).

Висновоки

Метою даної роботи було дослідження та реінжиніринг бізнес-процесів Львівського державного спеціального конструкторського бюро «Топаз» в умовах зовнішньоекономічної діяльності. Для цього необхідно було виділити основні бізнес-процеси досліджуваного підприємства в умовах ЗЕД, використовуючи методологію структурного аналізу та проектування SADT (Structured Analysis and Design Technique), яка запропонована Дугласом Т.Фоссом і покладена в основу відомих американських стандартів IDEF (Integration Definition for Information Modeling), за допомогою яких можна створювати функціональні та інформаційні моделі.

Варто зазначити, що кількість виявлених бізнес-процесів може бути різною. Це залежить від розміру підприємства та ступеня диверсифікації його діяльності. До основних процесів будуть відноситися всі виробничі та технологічні операції та робота з кінцевими і проміжними споживачами продукції підприємства. Допоміжними процесами вважатимуться операції з фінансування, обліку, підбору і роботи з персоналом, налагодження документообігу, технічна підготовка виробництва, робота з основними виробничими фондами тощо.

У нашому випадку ми розглядали бізнес-процеси Львівського державного спеціального конструкторського бюро «Топаз» в умовах зовнішньоекономічної діяльності. Управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві здійснюється безпосередньо керівництвом підприємства, оскільки відповідного окремого функціонального підрозділу, який би відповідав за цей напрямок на підприємстві немає.

Загалом підприємство займається здебільшого імпортом обладнання, металів та напівфабрикатів. Так, ТзОВ НВП «Авіаінструмент», що знаходиться у Росії, м. Кіров, імпортував ЛДСКБ «Топаз» станки для шліфування виробів. Крім того, польське підприємство Walcownia metali “Dzicdzice” здійснював поставки напівфабрикатів та металів для виготовлення ювелірних виробів. Турецька фірма ISTANBUL GRUP METAL SANAYI VE DIS TIC. LTD. STI також здійснювало імпортні поставки ЛДСКБ «Топаз» металів та напівфабрикатів для виготовлення готових виробів.

Перш за все було розглянуто та побудовано діаграму бізнес-процесів, які реалізуються при постачанні, зокрема в даному випадку при імпорті матеріалів, напівфабрикатів та устаткування. Для цього бізнес-процесу характерним є перш за все пошук і вибір відповідних постачальників.

Наступним етапом є власне перевезення вантажу від постачальника з-за кордону на вітчизняне підприємство.

При транспортуванні матеріалів та комплектуючих з іноземної країни, відбувається перетин митного кордону України, що тягне за собою виконання ряду митних формальностей та сплати відповідних митних платежів. Для малого підприємства,. Яке здійснює разові поставки з-за кордону необхідна консультація відповідних спеціалістів з даного питання.