Дисципліни:

ТЕМА 1. Історія виникнення дизайнерської діяльності


« Основи теорії дизайну / Упор. В.О. Соловйов, 2011

Лекція 1. Предтеча дизайнерської діяльності (соціально-економічні, наукові та мистецькі фактори).

На межі 14-15 ст. на заході Європи з’явились промислові підприємства, які почали проповідувати принципи свободи промислів, конкуренції та вільні ринкові відносини. Це дало поштовх масовому виробництву різноманітних товарів, і як наслідок - бурхливому розвитку торгівлі цими товарами. На першому ж етапі розвитку вільних торгово-промислових відносин проявилась одна з негативних рис таких стихійних відносин: багато підприємців у буквальному смислі зрозуміли «Принцип свободи промислів» як промисел без обмежень. Це призвело до масового виникнення неконтрольованих кустарних підприємств, для яких було характерне стихійне непланове виробництво товарів різної якості.

На щастя, вже на початку 15 ст. у найбільш розвинених промислових країнах західної Європи ( в Нідерландах та в Англії) почали з’являтись так звані

«Промислові законодавства», які регламентували якість та ціни товарів, що виготовляються в межах країни, а також вимагали від кожного товару наявність всіх необхідних дозвольних штемпелів державного зразка.

Вже на цей період у західній Європі досить розповсюдженою формою промислово–капіталістичних відносин з елементами державної регламентації стали текстильно-мануфактурне та керамічне виробництва.

Мануфактурний капіталізм Західної Європи породив досить жорстку ринкову конкуренцію, яка примусила підприємців кооперуватись з метою виживання і постійно вдосконалювати виробничий цикл товарів.

Це привело до «розподілення праці в мануфактурі», яке поширилось на заході Європи. Як наслідок, учасники виробничого циклу почали відокремлюватись у групи працівників принципово різної діяльності .

Приблизно в цей мануфактурний період розвитку капіталізму і з’явився прошарок кваліфікованих працівників, які працівали переважно в сфері проектування нових товарів, а також – розробки технологічних процедур виготовлення товарів. Цю сферу діяльності почали називати «Design activity» (проектна діяльність.)

В цей же період в західній Європі почали поширюватись англійською та латинською мовами перші наукові та мистецькі енциклопедії, манускрипти найвидатніших вчених, тлумачні словники.

Завдяки цим соціально-економічним, науковим та мистецьким факторам 15-16 ст. у Західно-Європейських країнах почало поширюватись поняття «дизайн» з першим смисловим пластом цього слова: design –задумувати, проектувати, планувати.

У 17 ст., в епоху бурхливого розвитку капіталізму, коли почало інтенсивно розвиватись виробництво різноманітних промтоварів, виживали лише ті підприємства, які відмовились від кустарної психології індивідуального виробництва. Вони розробляли Проекти(Design) промвиробів, вдосконалювали і здешевлювали технології їх виготовлення не тільки для власних ліній виробництва, але й на замовлення інших підприємців.

Тому не дивно, що первісною сферою дизайнерської діяльності став мануфактурно-промисловий дизайн (Manufacture Design), пов”язаний з проектуванням та виготовленням тканин та інших подібних матеріалів, а також, промвиробів з цих матеріалів.

Вироби, які почали проектувати і виготовляти підприємці з новим дизайнерським мисленням одразу почали вигідно відрізнятись 3-ма групами властивостей ( крім основної - функціональність та корисність промвиробу):

- Конструктивність(можливість модифікації, творчої трансформації),

- технологічність виготовлення,

- цільва привабливість і оригінальність виробу

У 19 ст розвиток капіталізму сприяв розширенню сфери дизайну – нова проектно-технологічна культура почала використовуватись під час проектування і будівництва фабричних приміщень та обладнання до них, суспільних будівель,транспортних комунікацій тощо. Цей напрямок діяльності отримав назву «промисловий дизайн» (Industrial Design), а одним з перших промдизайнерів вважають Петера Беренса - прабатька «промислової культури». Петер Беренс став першим в світі Артдиректором промислової компанії (електротехнічна компанія AEG,Німеччина). Поява нової посади- художника у промисловості сприяла становленню надзвичайно широкої сфери діяльності- Industrial Design.

Подальший розвиток капіталізму (поч 20 ст), зростання конкуренції та підприємництва примусив промдизайнерів розглядати як конкурентний товар не тільки свої промислові вироби, але й проекти, ескізи та технології, за якими можна було б реалізовувати ці вироби.

На початку 20 ст. сфера діяльності промдизайнерів продовжувала постійно розширюватись. Разом з ростом потреб суспільства до промдизайнерських послуг почали розповсюджуватись послуги з комплексних досліджень безпеки, зручності привабливих ландшафтів як майбутніх місць ефективної життєдіяльності. Художнє оздоблення споруд, естетичне планування великих приміщень (особливо суспільних), ескізне проектування присадибних територій на замовлення, все частіше узгоджувалось з інженерами та вченими в аспектах безпеки, зручності та економічності.

До перших дизайнерів цієї сфери відносять знов таки Петера Беренса,художника, графіка, інтерьєрщика і архітектора. А також його кращих учнів першої архітектурно-дизайнерської школи : Ле Корбюзьє, Гропіуса (засновника Баухауза) та інші.

Сфери промдизайну,архітектурного і ландшафтного дизайну звісно швидко вплинути на розвиток декоративно-прикладного мистецтва (Dйcor Art) та зображального прикладного мистецтва (Applied Fine Art), оскільки в оригінальному оздобленні будівель, приміщень, інтер’єрів неможливо було конкурувати без використання недорогих технологічних художніх композицій, ліплень, скульптур тощо. Отже, на межі 19-20 ст. з’явились художники, графіки, декоратори з новим соціально-прикладним художнім мисленням, які були здатні створювати художні твори (плакати, панно..) для реклами, презентації чи пропаганди всього того, що можна було вигідно продавати. Так, слідом за сферою арх.-планувального дизайну почала окремо уособлюватись сфера АртДизайну (Art Design), яку доцільно найбільше асоціювати з творчістю прикладних художників, графіків, декораторів.

Нарешті, прикладні фотографи, які найтісніше примкнули до прикладних художників, також активно використовують категорію «дизайн» у мистецькому пласті значень.

Лекція 2. Поняття «дизайн» і сфери дизайнерської діяльності у 20 ст.

У 20 столітті поняття “дизайн” вже представляло собою надзвичайно полісемантичну категорію, яка асоціювалась з більш ніж 10 сферами дизайнерської діяльності (текстильний дизайн, дизайн одягу,взуття та аксесуарів, промдизайн, архітектурний дизайн, ландшафтний дизайн (або дизайн середовища), дизайн інтерьєру, дизайн церемоній та дійств, виставковий дизайн, графічний дизайн, фотодизайн та ін.

В результаті, у промисловості «дизайн» асоціюється, в першу чергу, з поняттями «конструкція виробу», «тектоніка в матеріалі», а також

«ергономіка», у текстильній галузі фахівці асоціюють дизайн з розробкою текстур тканин та їх виготовленням в реальній фактурі матеріалу,

- архітектори асоціюють дизайн з ескізним проектуванням будівлі або з поняттям “оздоблення споруди, що проектується”;

- декоратори вважають оформлення сцени чи інтер”єру його дизайном;

- прикладні художники трактують дизайн у “мистецькому” пласті значень:

оригінальний візерунок, орнамент чи інша композиція у площині.

Сучасну полісемію поняття design зручно дослідити на прикладі всесвітньо- відомих енциклопедичних словників ( Webster New International Dictionary (3- d-edition), USA, Massachusets, SpringField,1901-1981, 2662 pages), Oxford Dictionary, Britanica та інших:

design (verb) to conceive plan out in the mind to device for a specific function

to plan for a purpose

to make a drawing or scetch of

to create, fashion construct according to plan or project

design (noun) a mental project

a particular purpose of individual/group

a preliminary scetch mental conception (idea)

preliminary drawing or model of painter or sculptor a settled coherent program that governs smth

obj.

the arrangement of elements that make up artwork,machine,other the process of selecting the means and contriving the elements, procedures, etc. design (adj)


Найбільш розповсюджені у світі словники 21 століття подібні полісемантичні поняття інтерпретують лише у контексті з іншими поняттями. Наприклад, найпопулярніший електронний словник 21 століття MultiTran English-Russian Dictionary-2008 поняття design наводить лише у нерозривних сполученнях:

design a dress придумать фасон платья

design a process разработать технологию, процедуру

design a textile,fabric создать рисунок или узор ткани

design a building создать архитектурный проект здания

design and construction проектирование и строительство

design-and-manufacturing проектирование и производство(изготовление) design to characteristics проектировать согласно заданным характеристикам

design for a garden планировка сада

design for environment планировка среды

design of an exhibition stand оформление выставочного стенда design of the workplace организация рабочего места design drawing дизайнерский эскиз

design job проектное задание

Таким чином, надзвичайна полісемія поняття «дизайн» змусила фахівців уникати його вільного використання, отже, ми також будемо намагатись вживати більш вузькі і точніші поняття: «дизайнерська діяльність, дизайн-процес, дизайн-продукт, дизайн-проект»…

Питання до семінарів за темою 1

1. Економіка західної Європи 15 ст. Предтеча нового типу ментальної діяльності.

2. Основні соціальні фактори, що вплинули на появу людей з новим мисленням.

3. Етимологія поняття «дизайн», його первинний смисловий пласт.

4. Первісна сфера дизайну.

5. Проектно-технологічна культура 19 ст. Промдизайн та перші промдизайнери.

6. Архітектурний& ландшафтний дизайн.

7. Арт-дизайн.

8. Сучасна полісемія поняття «дизайн»