ТЕМА 2. Історія розвитку прикладної фотографії і фотодизайну
« Основи теорії дизайну / Упор. В.О. Соловйов, 2011
Лекція 3. Історія становлення та розвитку художньої фотографії
Головним об’єктом дослідження перших фотографів була якість примітивних чорнобілих відбитків реальності (точніше – адекватність цих відбитків реальності). Тим не менш, перші фотографи (серед яких на щастя були переважно художники) одразу збагнули, яку потужну зброю вони отримали для відображального реалістичного мистецтва і перенесли у фотографію всі основні жанри рисунку та живопису ( пейзажі, натюрморти, портрети тощо ). Досить скоро було вже сформовано первинну систему понять та термінів, пов’язаних з процесами створення фотографії. Поступово об’єкти дослідження в цій сфері ускладнювались, з’являлись такі процесуальні поняття, як «планування фотозйомки», «постановка фотозйомки», “фотосесія”, «фотовиробництво», яке породило цілу галузь пов”язану з фотохімічними лабораторіями. Крім того, у 1850 році було винайдено фотодрук, який породив цілу низку технологічних фотохімічних процесів та відповідну термінологію.
50-90 роки 19 ст. Сфера використання фотографії різко розширюється. Її починають широко використовувати інженери, науковці, етнографи, фізики, топографи історіографи тощо. Технічні досягнення сприяли стрімкому підвищенню якості фото: з явились мініатюрні камери, об єктиви-анастигмати (корекція перспективних виривлень), фотоплівка витіснили пластини, було винайдено проекційний друк (фотозбільшувач). Таким чином фотографія перетворилась у цілу сферу діяльності – прикладне фоторемесло. На цей час вже ствердились такі жанри як натюрморт, портретна, пейзажна, технічна, топографічна, етнографічна (!) фотографія. Тому фоторемесло все частіше почали називати фотомистецтвом.
У 90-х роках 19 ст фотографи вже почали розділятись на документалістів і художників. Перші фотографи-документалісти стали предтечею репортажної фотографії (фотожурналістики), яка згодом у 20 ст. витіснить традиційну журналістику.
Однак, в контексті історії фотодизайну нас повинна більше цікавити історія розвитку течії фотографів-художників. Ця течія одразу почала стрімко ширитись, оскільки до неї примкнули спочатку художники-пикторалісти, а потім - авангардисти. Пикторалісти першими почали експерименти зі стилізацією та колоризацією портретних фотокомпозицій, які вимагали мислення художника-постановника, впровадили фотомову живописних мазків, зробили перші кроки до визнання фотографії як зображального мистецтва. Ще більшого впливу зображального мистецтва фотографія зазнала від авангардистів, які декларували відхід від фотореалізму, пропонуючи нову мову графічного дизайну. Вони відмовились від різких об єктивів, почали інтегрувати фото & графіку в рамках фотокомпозицій, тим самим впроваджуючи новий мистецький метод.
В художніх фотоальбомах, поштових картках та буклетах початку 20 ст. найталановитіші фотохудожники почали експериментувати як з окремими фотокомпозиціями (ретушування, творче редагування та прикрашання), так і з структурою (архітектонікою) фотоальбомів в цілому. Тобто, почали створювати композиції з окремих фотографій, які самі по собі задовольняли вимогам художніх композицій. З”явились фотомонтажні та фотоколажні композиції..
Таким чином вперше фотодизайнерський характер прикладних фотокомпозицій проявився під впливом пікторалістів та авангардистів, які найбільше сприяли просочуванню в реалістичне ремесло фотографії елементів образотворчого (зображального) мистецтва рисунку та живопису. Крім того, завдяки зусиллям теоретиків графдизайну (Кандинський та інші) в ті ж роки сформувалась абстрактна мова графічного дизайну. Саме інтеграція фотомистецтва з різними напрямами у зображальному мистецтві дозволила опанувати нові творчі види композицій: фотоколаж(фотокліп), фотомонтаж, і т.п. на основі складових принципово різного походження - фотозображень, ескізів, рисунків, графіки, і породила нові прикладні процеси художньої творчості.
Важливо відзначити, що фахівці в цій сфері займали, як правило, активну громадську позицію, і реалізовували свої ідеї в рамках соціальних замовлень чи завдань фотодизайнерського характеру - замовлень на підтримку рекламних, презентаційних, просвітницьких, політично- пропагандистських та інших кампаній.
Початок 20 ст. Починають співіснувати дві надзвичайно близькі творчі сфери діяльності:
- постановочна фотографія (для відтворення урочистих подій, сімейних альбомів, тощо),
- сфера фотодизайну, орієнтована на соціально-просвітницькі, етнографічні та рекламно-презентаційні проекти.
У вживанні фотодизайнерів з являється нове надзвичайно важливе для фотографів поняття «віртуальність». Поняття «virtual», «virtuality» вперше з являється у всесвітньовідомому стлумачному словнику Вебстера (Webster Dic.. Фотодизайнери в своїх рекламних та розважальних постановках почали експериментувати з системою дзеркал (до сих пір цей метод залишається ефективим і дієвим).
По всій Європі ( в т.ч. у Росії) поширюється мережа професійних фотожурналів, головна мета видання яких – пропаганда нового виду мистецтва. З являються нові методи фотозйомки - пошук незвичного ракурсу чи площини (Родченко), розміщення фотокомпозиції в некласичній системі координат (наприклад в координатах Рімана, Лобачевського тощо).
Лекція 4. Історія розвитку фотодизайну у 20 столітті
Протягом багатьох десятиліть ХХ-го століття (починаючи з 30-х років - і аж до 90-років ) фотомистецтво продовжувало розвиватись завдяки багатьом факторам і цьому не перешкодили навіть 2 світових війни.
1. По-перше, постійно зростала реалістична якість фотозображень завдяки розвитку фототехніки (Карл Цейс, Nicon, Olympus … ), розвитку технологій фотовиробництва та поліграфічного обладнання (головним чином - у Західній Європі).
2. По-друге, найталановитіші представники цієї галузі постійно шукали та випробовували нові художні форми зображень за допомогою фотозасобів:
- це, наприклад, декоровані або декоративні зображення (Артур Мюррей, Гарри Ричардсона Кремера тощо).
- облагороджене чи ідеалізоване зображення реальності (перший такий альбом з’явився в Чехії як додаток до журналу “Розгледи аматора”/ автор Алоїс Зіх/.
3. Теоретики від фотомистецтва постійно систематизовували та узагальнювали досвід любителів та професіоналів, який знаходив відображення в ілюстрованих монографіях, каталогах та альбомах з коментарями фахівців. Однією з перших загальновідомих книг для фотографів- профі стала монографія Рудольфа Падеука “Художественная фотография и ее творчество” і т.д.
Резюме. Протягом майже всього 20 століття, основним призначенням прикладної фотографії у суспільстві було її використання як надзвичайно ефективного інформативного засобу реалістичного відображення об”єктів, ситуацій, явищ тощо ( у порівнянні з традиційними технологіями рисування, малювання, … тощо. Це, в свою чергу, сприяло бурхливому розвитку фотожурналістики.
Ще одним важливим призначенням фоторемесла 20 ст. можна вважати використання його як технічну підтримку рекламно-презентаційних кампаній за допомогою фототехніки (вторинна сервісна функція).
Третя (не менш розповсюджена) функція фотомистецтва у 20 ст. – це створення окремих художніх фотокомпозицій, фотоальбомів, розважальних фотомонтажів, фотоколажів тощо. Причому, ключове поняття у фотомистецтві - “фотокомпозиція” часто трактувалось фотографами як
”фотографія художньої композиції” (фотографія композиції, яку фотохудожник часто створював перез фотозйомкою або «запозичував» пейзажі у самої природи). Якщо ж категорія “фотокомпозиція” і трактувалась в іншому смислі, то це були асоціації з фотоколажами чи фотомонтажами. Крім того, довгий час існувала термінологічна проблема. Нарешті, – поняття “фотодизайн” взагалі не вживалось фотографіми, оскільки не існувало відповідної термінологічної системи в цій галузі.
Новітня історія фотодизайну
Останнє десятиріччя 20 ст. стало переломним для сучасних фотохудожників та фотодизайнерів в силу цілого ряду технічних, технологічних, організаційних та інших причин.
Основні фактори, які вплинули на бурхливу популяризацію фотодизайну:
1. Поява на початку 90-х років дорогих ( від 20000 $), але досить потужних професійних комп”ютерних графічних станцій (Apple Macintosh, Sun Graphic Station, Silicon Graphics), здатних обробляти кольорову графіку та зображення, а кілька років пізніше - поява на порядок дешевших персональних комп”ютерів (2000 $) від компанії IBM, які вже теж стали графічно орієнтованими і почали поступово наздоганяти Apple. Спільними зусиллями комп”ютерних компаній Intel, Samsung, Yamaha, Sony … графічно орієнтовані комп”ютери IBM PC подешевшали ще в 4 рази до 1995 року. В результаті - комп”ютерні технології підтримки творчості у мистецтві стали доступними тисячам фотографів, дизайнерів, графіків тощо.
2.Поява повноколірних 16-бітових моніторів (True Color), дисплеїв та кольорових принтерів, які були здатні візуалізовувати на екрані чи на папері результати фотодизайну у палітрі глибиною десятки тисяч кольорів.
3. Поява повноколірних планшетних сканерів форматів А4, А3, які дозволили оцифровувати, переносити у комп”ютерні середовища та зберігати там досвід зображального мистецтва та фотомистецтва, накопичений людством за останні століття (текстури тканин, репродукції картин,, фото, слайди, негативи- фотоплівки тощо).
4.Поява цифрової фотовідеотехніки.
5.Поява першого покоління інтелектуальних та відкритих графічних програм від компаній Adobe, Autodesk, Corel, Macromedia тощо.
Отже, найбільш радикально на фотодизайнерів кінця 20 ст. вплинули комп'ютерно-цифрові технології. Причому, не тільки в організаційно-технологічній частині, але й в аспекті пошуку нових парадигм творчого процосу - нових методів та концепцій пошуку так званих креативних рішень у фотодизайні.
Питання до семінарів за темою 2
1. Первісна історія фотографії. Первісний характер та жанри фотографіПервинна система понять.
2. 50-80 роки 19 ст. Розвиток системи понять та технічних засобів у цій сфері. Шлях фоторемесла до художньої фотографії.
3. Початок розмежування серед фотографів. Мистецькі течії, завдяки яким вперше проявився зображальний характер фотокомпозицій.
4. Нові види фотокомпозицій: “фотомонтаж” та "фотоколаж”.
5. Соціальні фактори, що сприяли появі фотодизайну на початку 20 ст. Перші фотодизайнери та їх основний мистецький метод.
6. Розвиток фотографії та фотодизайну у 20 столітті. Основні соціальні та мистецькі фактори, що сприяли розвитку.
7. Новітня історія розвитку фотодизайну(90 роки 20 ст.- початок 21 ст.) Основні фактори, які вплинули на бурхливу його популяризацію.