 | На тему: | Угрупування ґрунтових енхітреїд паркових екосистем міста Львова. |
| Дисципліна: | Інше | |
| ВНЗ: | ЛНУ ім. Івана Франка | |
| Формат: | Word Doc |
Переглядів: 2301 Додано: 2014-06-20
Частина тексту
Зміст
Вступ
1. Огляд літератури
1.1 Розвиток ґрунтової зоології та дослідження фауни ґрунтів
1.2 Роль енхітреїд у деструктивних процесах
2. Фізико-географічна характеристика досліджуваних територій
2.1 Фізико-географічна характеристика міста Львова
2.2 Парк «Високий замок»
2.3 Лісопарк «Погулянка»
2.4 Стрийський парк
3. Матеріали та методики досліджень
4. Кількісні характеристики угруповань ґрунтових енхітреїд паркових екосистем міста Львова
Висновки
Література
Додатки
Додаток 1. Графічні відображення чисельності та біомаси угрупувань енхітреїд паркових екосистем м. Львова за 2009-2010рр. досліджень
Додаток 2. Фотознімки досліджуваних об'єктів
Додаток 3. Карта
Додаток 4. Безпека життєдіяльності
Вступ
На даний час великого значення набуває вивчення структурно-функціональних особливостей природних екосистем, що дає можливість розробити заходи для вирішення проблем підвищення продуктивності і стабільності екосистем.
За рівнем біорізноманіття ґрунтові тварини (педобіонти є однією з основних груп в наземних екосистем. На їх частку належить близько 955 видового різноманіття та маси тварин, які населяють ландшафт (Криволуцкий и др., 1985). Звичайно, що за такого офіційного підходу до охорони педобіонтів не можна сподіватися на збереження найцінніших видів ґрунтової фауни (Капрусь, Козловський , 2000).
Серед проблем, присвячених вивченню ґрунтоутворення, найбільшу увагу привертають питання, що пов’язані з оцінкою ролі різних груп ґрунтових безхребетних у трансформації решток рослин та тварин, з вивченням їх ролі у процесах гуміфікації та мінералізації.
Нашу увагу привернула родина ґрунтових енхітреїд (Enchytraeidae) у парках міста Львова.
Наявність ділянок з різною антропогенною освоєністю (парк «Високий замок», лісопарк «Погулянка», Стрийський парк) дозволяє знайти причини деструкційних процесів, зокрема розрізнити вплив природних і антропогенних чинників.
Одним з головних антропогенних факторів на сьогоднішній день є урбанізація (Капрусь, 1994). На відміну від природних міська екосистема має спеціальну діяльну поверхню: 65% займають будівлі, промислові підприємства і вулиці з твердим гладким та водонепроникним покриттям, 32% – зелені насадження (парки, сквери, внутрішньо-квартальні насадження) й 3% - резервні зони. Діяльність змінює всі структурні компоненти урбоекосистеми, впливає на характер і величину міжекосистемної взаємодії (Голубець, Козак, Козловський, Крок, 1994).
Незважаючи на поступовий багаторічний розвиток таксономічно-систематичних і фауністичних досліджень, енхітреїди є групою безхребетних тварин,вивчених недостатньо і нерівномірно.
Об’єкт досліджень: угрупування енхітреїд парків міста Львова.
Мета роботи: дослідження та вивчення представників родини і визначення чисельності й маси їхніх угрупувань.
Завдання роботи:
1. Опанувати існуючу методику дослідження енхітреїд.
2.Визначення чисельності та маси угрупувань енхітреїд у міських парках.
3.Зробити висновки про фактори, які впливають на чисельність угрупувань енхітреїд.
Висновки
1. Завдяки своїй чисельності, широкому розповсюдженню та особливостям живлення енхітреїди відіграють значну роль у ґрунтотвірних процесах. Перша інформація про енхітреїд на Галичині відома ще від кінця XIX ст..
2. На даний час для досліджуваної території відомо 13 видів енхітреїд, що належать до 10 родів.
3. У характеристиці чисельності та маси енхітреїд у лісових екосистемах простежується також залежність угруповань енхітреїд від впливу антропогенного фактора. Чисельність енхітреїд у парках Львова коливається у середньому від 3425 особ./м2 до7662 особ./м2
Маса енхітреїд досліджуваних екосистем у загальному становить від 0,142 г/ м2 до 0,173г/м2.
4. За трофічною спеціалізацією енхітреїди є активними сапрофагами, які відіграють важливу роль у деструкції відмерлої органіки. Найвищими показниками чисельності угрупувань ґрунтових енхітреїд та біомаси характеризується лісопарк «Погулянка», а найнищі – парк «Високий замок».Загалом процес урбанізації призводить до збіднення енхітреїдних комплексів у паркових екосистемах, про що свідчать результати дослідження.