 | На тему: | Амплітудний метод радіопеленгування. |
| Дисципліна: | Основи теорії радіотехнічних систем | |
| ВНЗ: | НУ «ЛП» | |
| Формат: | Word Doc |
Переглядів: 2141 Додано: 2015-02-28
Частина тексту
Мета роботи:
Вивчення амплітудного методу радіопеленгування,і його основних характеристик, переваг і недоліків.
Теоретичні відомості:
Пеленгування - це визначення напрямку на об’єкт. В основу амплітудного методу радіопеленгування покладено залежність між амплітудою прийнятого сигналу спрямованої антени і напрямком на джерело випромінювання радіохвиль (рис. 1).
Напрям на джерело випромінювання радіохвиль можна визначити за певним значенням амплітуди прийнятих коливань, фіксуючи кут між північним напрямком меридіана і напрямком на джерело випромінювання радіохвиль. Цей кут називають пеленгом.
Значення амплітуди прийнятих коливань, при якій здійснюється відлік пеленга, визначається властивостями спрямованої антени і може бути максимальним» мінімальним або рівносигнальним. Відповідно до цього розрізняють амплітудний метод радіопеленгування за максимумом сигналу, за мінімумом сигналу і за рівносигнальною зоною. В роботі досліджується лише один із згаданих різновидів - амплітудний метод радіопеленгування за мінімумом сигналу.
Радіопеленгатори, робота яких базується на цьому методі і в яких напрям визначається за мінімальним значенням коефіцієнта глибини внутрішньої амплітудної модуляції називають пеленгаторами М-типу. У більшості випадків роботу таких радіопеленгаторів автоматикизують. Автоматичний радіопеленгатор самостійно встановлює та утримує спрямовану антену в напрямку на джерело випромінювання радіохвиль.
Кут повороту антени за допомогою сельсинів відображається на екрані;
індикатора, що дав змогу визначити напрям на об’єкт випромінювання радіохвиль.
Принцип дії автоматичного радіопеленгатора.
Сигнали від джерела радіохвиль, які знаходяться у невідомому напрямку, приймаються спрямованою Ас і неспрямованою Ан антенами (рис, 2). За спрямовану антену використовують рамкову антену, діаграма спрямованості якої має два протилежні напрямки нульового прийому. Між вихідними коливаннями неспрямованої і спрямованої антени існує зсування за фазою на 90°. Тому для компенсації цього зсування в коло неспрямованої антени введено фазообертач.
Зміст лабораторної роботи.
І. Ознайомитися з процесом автоматичного радіопеленгування за допомогою осцилограм, які зрисувати з екрана осцилографа під час підєднання його у контрольні точки лабораторної установки. Частоти коливань настроювання на джерела випромінювання радіохвиль вибирати відповідно до якості звукового сигналу в одному з трьох діапазонів радіопеленгатора.
Зафіксувати для п'яти значень частот коливань джерел випромінювання їх пеленги, визначити швидкість пеленгування. Для знаходження
швидкості пеленгування необхідно за допомогою вимикача "Авт." який знаходиться на щитку керування, від'єднати пристрій автоматичного керування рамковою антеною, ручною керування повернути рамкову антену від положення пеленга на 60°-І00° і зафіксувати час, за який рамкова антена повернеться у початкове положення при ввімкненому пристрої автоматичного керування. Швидкість пеленгування визначається відношенням кута відхилення до часу, за який рамкова антена встановлюється в положення пеленга.
2. Зняти пеленгаційну характеристику і визначити пеленгаційну чутливість радіопеленгатора:
Для знімання пеленгаційної характеристики можна використовувати, як джерело випромінювання радіохвиль, генератор коливань високої частоти з під’єднаною до нього антеною.
3. Простежити вплив на роботу радіопеленгатора амплітудно-модульованої завади. Для цього промодулювати за амплітудою коливання високочастотного генератора коливаннями генератора низької частоти. Змінюючи частоту низькочастотних коливань в діапазоні 40-130 Гц, знайти положення, при якому рамкова антена буде коливатися в деякому секторі ??3, Змінюючи у невеликих межах (3-7 Гц) частоту коливань низькочастотного генератора, зняти залежність:
Дослідити вплив на роботу радіопеленгатора немодульованої завади. Для цього ввімкнути високочастотний генератор, встановити в ньому режим внутрішньої модуляції і зафіксувати пеленг випромінювання високочастотних коливань в одному з трьох частотних діапазонів радіопеленгатора. Вимкнути генератор і, змінюючи частоту настроювання радіопеленгатора, знайти таке джерело випромінювання радіохвиль, пеленг якого відрізняється від зафіксованого раніше на 50°-І00°.
Перенастроїти на цю частоту високочастотний генератор. Точність настроювання проконтролювати за значенням звукового сигналу модуляції або за максимальним відхиленням стрілки індикатора настроювання, який знаходиться на щитку керування.
Змінюючи за допомогою ручки регулювання вихідної напруги високочастотного генератора потужність випромінювання, зняти залежність:
Визначаємо пеленгаційну чутливість радіопеленгатора:
f = 175 кГц
Висновок: Отже, на цій лабораторній роботі ми зняли пеленгаційну чутливість радіопеленгатора, побачили, що залежність кута відхилення рамки від часу має лінійний характер. Отримані результати є не точними, що зумовлено недосконалістю лабораторного макету.