Дисципліни:
Лабораторна робота №1
На тему:

Амплітудний метод радіопеленгування.

Дисципліна: Основи теорії радіотехнічних систем
ВНЗ:НУ «ЛП»
Формат: Word Doc

Переглядів: 1410 Додано: 2015-02-28




Частина тексту

Мета роботи:

Вивчення амплітудного методу радіопеленгування,і його основних характеристик, переваг і недоліків.

Теоретичні відомості:

Пеленгування - це визначення напрямку на об’єкт. В основу ам­плітудного методу радіопеленгування покладено залежність між амплітудою прийнятого сигналу спрямованої антени і напрямком на джерело випромінювання радіохвиль (рис. 1).

Напрям на джерело випромінювання радіохвиль можна визначити за певним значенням амплітуди прийнятих коливань, фіксуючи кут між північним напрямком меридіана і напрямком на джерело випромінюван­ня радіохвиль. Цей кут називають пеленгом.

Значення амплітуди прийнятих коливань, при якій здійснюється відлік пеленга, визначається властивостями спрямованої антени і мо­же бути максимальним» мінімальним або рівносигнальним. Відповідно до цього розрізняють амплітудний метод радіопеленгування за мак­симумом сигналу, за мінімумом сигналу і за рівносигнальною зоною. В роботі досліджується лише один із згаданих різновидів - амплітуд­ний метод радіопеленгування за мінімумом сигналу.

Радіопеленгатори, робота яких базується на цьому методі і в яких напрям визначається за мінімальним значенням коефіцієнта глиби­ни внутрішньої амплітудної модуляції називають пеленгаторами М-типу. У більшості випадків роботу таких радіопеленгаторів автоматикизують. Автоматичний радіопеленгатор самостійно встановлює та утримує спрямовану антену в напрямку на джерело випромінювання радіохвиль.

Кут повороту антени за допомогою сельсинів відображається на екрані;

індикатора, що дав змогу визначити напрям на об’єкт випромінювання радіохвиль.

Принцип дії автоматичного радіопеленгатора.

Сигнали від джерела радіохвиль, які знаходяться у невідомому напрямку, прийма­ються спрямованою Ас і неспрямованою Ан антенами (рис, 2). За спрямовану антену використовують рамкову антену, діаграма спрямо­ваності якої має два протилежні напрямки нульового прийому. Між вихідними коливаннями неспрямованої і спрямованої антени існує зсування за фазою на 90°. Тому для компенсації цього зсування в ко­ло неспрямованої антени введено фазообертач.

Зміст лабораторної роботи.

І. Ознайомитися з процесом автоматичного радіопеленгування за допомогою осцилограм, які зрисувати з екрана осцилографа під час підєднання його у контрольні точки лабораторної установки. Час­тоти коливань настроювання на джерела випромінювання радіохвиль ви­бирати відповідно до якості звукового сигналу в одному з трьох діа­пазонів радіопеленгатора.

Зафіксувати для п'яти значень частот коливань джерел випроміню­вання їх пеленги, визначити швидкість пеленгування. Для знаходження

швидкості пеленгування необхідно за допомогою вимикача "Авт." який знаходиться на щитку керування, від'єднати пристрій автоматичного керування рамковою антеною, ручною керування повернути рамкову анте­ну від положення пеленга на 60°-І00° і зафіксувати час, за який рамкова антена повернеться у початкове положення при ввімкненому пристрої автоматичного керування. Швидкість пеленгування визнача­ється відношенням кута відхилення до часу, за який рамкова ан­тена встановлюється в положення пеленга.

2. Зняти пеленгаційну характеристику і визначити пеленгаційну чутливість радіопеленгатора:

Для знімання пеленгаційної характеристики можна використовува­ти, як джерело випромінювання радіохвиль, генератор коливань висо­кої частоти з під’єднаною до нього антеною.

3. Простежити вплив на роботу радіопеленгатора амплітудно-модульованої завади. Для цього промодулювати за амплітудою коливання ви­сокочастотного генератора коливаннями генератора низької частоти. Змінюючи частоту низькочастотних коливань в діапазоні 40-130 Гц, знайти положення, при якому рамкова антена буде коливатися в деякому секторі ??3, Змінюючи у невеликих межах (3-7 Гц) частоту коливань низькочастотного генератора, зняти залежність:

Дослідити вплив на роботу радіопеленгатора немодульованої за­вади. Для цього ввімкнути високочастотний генератор, встановити в ньому режим внутрішньої модуляції і зафіксувати пеленг випромінюван­ня високочастотних коливань в одному з трьох частотних діапазонів радіопеленгатора. Вимкнути генератор і, змінюючи частоту настроювання радіопеленгатора, знайти таке джерело випромінювання радіохвиль, пеленг якого відрізняється від зафіксованого раніше на 50°-І00°.

Перенастроїти на цю частоту високочастотний генератор. Точність на­строювання проконтролювати за значенням звукового сигналу модуляції або за максимальним відхиленням стрілки індикатора настроювання, який знаходиться на щитку керування.

Змінюючи за допомогою ручки регулювання вихідної напруги висо­кочастотного генератора потужність випромінювання, зняти залежність:

Визначаємо пеленгаційну чутливість радіопеленгатора:

f = 175 кГц

Висновок: Отже, на цій лабораторній роботі ми зняли пеленгаційну чутливість радіопеленгатора, побачили, що залежність кута відхилення рамки від часу має лінійний характер. Отримані результати є не точними, що зумовлено недосконалістю лабораторного макету.