 | На тему: | Історія української культури - Хома І.Я., Сова А.О., Мина Ж.В., 2012. |
| Дисципліна: | Історія української культури | |
| ВНЗ: | НУ «ЛП» | |
| Формат: | Adobe Pdf |
Переглядів: 21736 Додано: 2013-09-27
Частина тексту
ЗМІСТ
Передмова
Розділ 1. Теоретичні основи культури
1.1. Етимологія та розвиток наукового підходу
до поняття «культура»
1.2. Культура: проблема визначення та сутність
1.3. Типологія та функції культури
1.4. Розвиток уявлень про цивілізацію.
Багатозначність поняття «цивілізація»
Розділ 2. Стародавня культура українських земель
2.1. Особливості культури первісного суспільства в Україні
2.2. Трипільська культура
2.3. Антична культура Північного Причорномор’я
2.4. Скіфо-сарматська культура на теренах України
Розділ 3. Українська культура княжої доби
3.1. Дохристиянська культура східних слов’ян
3.2. Культура Київської Русі
3.2.1. Християнізація, розвиток писемності, освіта, література
3.2.2. Архітектура, образотворче мистецтво та музика
3.3. Особливості формування та розвитку культури Галицько-Волинського князівства
3.3.1. Містобудування та архітектура, малярство, скульптура
3.3.2. Література, освіта, наукові уявлення
Розділ 4. Ренесанс в українській культурі
4.1. Культурно-історичні процеси на українських землях
з середини ХІV до середини ХVІ ст. Передвідродження
4.2. Національно-культурний Ренесанс (остання третина ХVІ ст. – перша половина ХVІІ ст.)
4.2.1. Острог, Львів, Київ – центри розвитку української науки, освіти та книгодрукування
4.2.2. Українська ренесансна література, архітектура, скульптура, малярство, музика
Розділ 5. Українська культура періоду Бароко (друга половина XVІІ–XVIIІ ст.)
5.1. Українська культура в добу Гетьманщини. «Козацьке бароко»
5.1.1. Києво-Могилянська академія: центр освіти та науки України
5.1.2. Література та музика
5.1.3. Архітектура, скульптура та малярство бароко
5.2. Бароко в культурі західноукраїнських земель та Правобережжя
5.2.1. Стан освіти та науки
5.2.2. Архітектура та образотворче мистецтво
Розділ 6. Національно-культурне відродження наприкінці ХVIII – на початку ХХ ст.
6.1. Розвиток української культури в складі Російської імперії
6.1.1. Освіта та наука
6.1.2. Література, театр і музика
6.1.3. Архітектура, малярство та скульптура: від класицизму до модерну
6.2. Національна культура на західноукраїнських землях
6.2.1. Освіта та наука
6.2.2. Література, театр і музика
6.2.3. Архітектура, малярство та скульптура: від класицизму до модерну
Розділ 7. Українська культура в 1917–1939 рр.
7.1. Національна культура в період Української революції 1917–1921 рр.: напрями та досягнення
7.2. Особливості розвитку культури в радянській Україні
7.2.1. Освіта, наука, література та мистецтво на тлі політики «українізації» 1920-х рр.
7.2.2. Згортання українізації. «Розстріляне відродження»
7.3. Національна культура на західноукраїнських землях у 1920–1930-ті рр.
Розділ 8. Українська культура середини ХХ – першої декади ХХІ ст.
8.1. Національна культура в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.)
8.2. Державна політика в сфері культури в УРСР (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.)
8.3. Українська культура: від проголошення незалежності до сьогодення
Список літератури
ПЕРЕДМОВА
9 липня 2009 р. Міністерство освіти і науки України наказом № 642 до переліку обов’язкових нормативних дисциплін гуманітарної підготовки у вищих навчальних закладах України І–IV рівня акредитації ввело навчальний предмет «Історія української культури». Значення цієї навчальної дисципліни полягає у формуванні цілісних знань про культуру власного народу, вихованні поваги до її творців, почуття гордості за багату культурну спадщину, яка часто сягає рівня кращих зразків європейської та світової культури, за належність до неї, її самобутності та самодостатності. Крім того, значення «Історії української культури», як і інших дисциплін гуманітарного циклу, полягає в тому, що вони покликані виховувати в студентів вміння та навики творчо і критично мислити, мати власну думку та позицію, вміти її висловлювати і аргументовано відстоювати, прагнути бути поінформованими, вміти шукати і систематизувати здобуту інформацію. Загалом, це сприятиме вмілому та мудрому збереженню, утвердженню, споживанню та динамічному розвитку національної культури, а також інтеграції у європейський та світовий культурний простір.
В основу викладу навчального матеріалу покладено хронологічний принцип, а до назв розділів – культурно-історичний. Відповідно до цих принципів у семи розділах посібника, з восьми, розкрито історію української культури від появи культури на історичних землях України і до сьогодення. У першому розділі розкрито теоретичні основи поняття культура. Кожний розділ складається з підрозділів, питань для самоконтролю та переліку найважливіших фактів.
Виклад інформації максимально адаптовано до студентів не гуманітарних спеціальностей. Обсяг посібника розрахований на те, щоб студент мав змогу творчо підходити до самостійної роботи, обмінюватись почерпнутими фактами на семінарських заняттях, формулювати запитання, вести бесіду, що підвищить рівень сприйняття та засвоєння матеріалу. Під час написання ставилось завдання підготовити навчально-пізнавальний посібник, який можна було б використовувати і як довідкове джерело.
Після завершення курсу студент повинен знати:
• етимологію та зміст понять «культура» і «цивілізація»;
• культурно-історичну періодизацію української культури;
• найважливіші події та творчість провідних діячів української культури;
• напрями, сфери, художні стилі та основну проблематику історії української культури;
• сутність сучасного процесу розвитку української культури, її місце і роль у розмаїтті національних культур; Після закінчення курсу студент повинен вміти:
• розуміти місце та значення предмета «Історія української культури» серед нормативних дисциплін гуманітарної підготовки у вищих навчальних закладах України;
• визначати розвиток культурогенезу на українських землях;
• проводити межу між доцивілізаційним і цивілізаційним шляхом розвитку української культури;
• розуміти особливості становлення та розвитку національного культурного простору;
• аналізувати місце та значення загальноєвропейських культурних напрямів та стилів в українській культурі;
• визначати кращі здобутки української культури в європейському та світовому контексті;
• застосовувати знання з історії української культури для формування особистої лінії поведінки;
• розуміти та використовувати основні культурологічні поняття в повсякденному житті.
Авторство розділів та підрозділів посібника належить: І.Я. Хомі, канд. іст. наук, доц. кафедри історії України та етнокомунікації Національного університету «Львівська політехніка» (передмова, розділи 1–7, розділ 8 – питання 8.2., 8.3), А.О. Сові, канд. іст. наук, доц. кафедри історії і політології Львівської комерційної академії (розділ 6, розділ 8 – питання 8.1.), Ж.В. Мині, канд. іст. наук, ст. викл. кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка» (розділ 5).