Дисципліни:
Дипломна робота
На тему:

Інноваційні технології фізичного виховання молодших школярів в системі позаурочних занять (на прикладі хортингу).

Дисципліна: Інше
ВНЗ:НУФВСУ
Формат: Word Doc

Переглядів: 1016 Додано: 2014-06-23




Частина тексту

МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Методи дослідження

Для вирішення поставлених задач використовувалися наступні методи дослідження:

1 вивченнята аналіз літературних джерел

2 педагогічні методи (педагогічний експеримент, педагогічне тестування)

3 антропометрія

4 фізіологічні методи (пульсометрія, спірометрія)

5 методи математичної статистики

2.1.1 Вивчення та аналіз літературних джерел. Аналіз та узагальнення науково – методичної і спеціальної літератури проводилися з урахуванням багатопланності досліджуваної проблеми.

Особливу увагу приділили досліджуванню стану проблеми організації фізичного виховання молодших школярів в системі позаурочних занять з хортингу. Було проаналізовано 60 джерел .

2.1.2 Педагогічні методи дослідження. Із педагогічних методів дослідження використовувалися: педагогічне тестування та педагогічний експеримент.

Педагогічне тестування полягало в проведенні рухових тестів, за результатами виконання яких визначався рівень досягнутих якостей дітей.

Човниковий біг (4х9 м). Застосовувався для оцінювання спритності.

Вимірювання здійснювалось у секундах з точністю до 0,1 с.

Нахил тулуба вперед з положення сидячи. Застосовувався для оцінювання гнучкості. Вимірювання здійснювалось у сантиметрах з точністю до 1 см.

Динамометрія. Застосовувався для оцінювання сили. Вимірювання здійснювалось у кілограмах з точністю до 1 кг.

Біг 30 м. Застосовувався для оцінювання швидкості. Вимірювання здійснювалось у секундах з точністю до 0,1 с.

Педагогічний експеримент.

Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності розробленої програми для занять з хортингу. Для проведення заняття була сформована група із 19 учнів ( хлопці 7 – 9 років). Тривалість дослідження складала 3 місяці.

2.1.3 Антропометричні методи дослідження. Антропометричні виміри проводилися з метою визначення морфологічного статусу піддослідних. Вимірювалися наступні показники: довжина тіла, обхват грудної клітини.

Довжина тіла вимірювалася ростометром (см) з точністю до 1см за висотою верхушечної точки над підлогою [44].

Маса тіла визначалася у кілограмах за допомогою медичних вагів, забезпечуючи точність вимірів до 1кг. Для виміру маси тіла школярів молодших класів використовують ваги медичні.

Вимірювання обхватних розмірів різних частин тіла проводилися сантиметровою стрічкою в сантиметрах.

Обхват грудей: стрічка проходить позаду під нижніми кутами лопаток, спереду – по верхньому краю молочної залози. Обхват грудей вимірювався в проміжковому стані.

2.1.3 Фізіологічні методи дослідження. Фізіологічні методи дослідження використовувалися для оцінки функціонального стану організмів піддослідних та їхньої фізичної працездатності.

Функціональний стан вивчався за показниками частоти серцевих скорочень в умовах спокою, життєву ємкісті легень.

ЧССсп вимірювали пальпаторним методом на запясті. Нормативи представлені у таблиці [2.1].

Життєву ємкісті легень вимірювали спірометром. Нормативи представлені у таблиці [2.2].

Функціональна проба із 20 присідань.

Рівень функціонування серцево-судинної системи найбільш наочно визначається при розгляді пристосувальних механізмів організму до виконання фізичних навантажень.

Проведення проби. Обстежуваний сідає біля стола ліворуч від спортивного лікаря, на ліве плече йому закріплюють манжет, він кладе руку на стіл долонею догори. Через 5-10 хв відпочинку визначають ЧСС і АТ. Після цього обстежуваний, не знімаючи манжети, встає і виконує 20 глибоких присідань за 30 с, під час яких руки витягуються вперед. Далі у положенні сидячи визначають ЧСС у перші 10 с відпочинку, а потім вимірюють АТ ( на це витрачається 30-40 с ). Починаючи з 50-ї секунди знову підраховують ЧСС закожні 10 с до відновлення її до вихідного рівня, після цього знову вимірюють АТ.

Результати оцінюють на основі аналізу реакції ЧСС і АТ на навантаження, а також за характером і часом їх відновлення до початкового рівня. Нормальною реакцією вважається прискорення ЧСС на 50-70 % Більші навантаження свідчать про нераціональну реакцію системи крові на навантаження. При оцінці реакції АТ враховується зміни систолічного, діастолічного і пульсового тиску. У нормі АТ систолічний збільшується на 15- 20 %, АТ діастолічний – знижується на 20-30 %. При підвищені систолічного і діастолічного АТ збільшується на 30-5 %, при більших навантаженнях збільшення пульсового АТ виражено більше. Зменшення АТ після проби свідчить про нераціональну реакцію АТ на фізичне навантаження.

2.1.4 Методи математичної статистики. Для обробки результатів дослідження були використані загальноприйняті методи математичної статистики. Для кожного з досліджуваних показників розраховувалися середні значення, середньоквадратичні відхилення.

2.2 Організація дослідження

Дослідження проводилося школі № 5 І-ІІ? ступенів м. Бровари. Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (вересень-листопад 2012рр.) аналізувалося питання дослідження стану проблеми організації фізичного виховання в системі позаурочних занять. Вивчалась література використання інноваційних технологій фізичного виховання молодших школярів. А також вивчення особливостей дитячої працездатності в позаурочних заняттях .

Другий етап дослідження (грудень 2012 р.) полягав у:

- використанні елементів хортингу для визначення рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку на основі аналізу літератури та отриманих даних;

-аналізі впливу занять хортингом на фізичний розвиток та фізичну підготовленість дітей молодого шкільного віку в системі позаурочних занять.

Для вирішення поставлених завдань було проведено методи дослідження фізичного розвитку, фізичної підготовленості молодших школярів впродовж січня - квітня 2013 рр.. Кількість учнів 19. Зі 19 обстежених було сформовано одну групу. Учні мали однаковий стан фізичної підготовленості,фізичного розвитку. З метою підвищення фізичної підготовленості фізичного розвитку були використані вправи з елементами хортингу.

На третьому етап дослідження (травень 2013) була проведена оцінка ефективності програми занять з хортингу з метою покращення здоров'я, підвищення рівня фізичного розвитку, фізичної підготовленості молодших школярів.

Висновки до 3 розділу

Аналіз показників фізичної підготовленості дітей 7 – 9 років, дозволив виявити достовірні відмінності окремих показників.

За результатами оцінювання човникового бігу ( 4х 9) на початку занять і після з місяців занять хортингом спостерігається достовірні відмінності , а саме високий рівень збільшився до 42,1%, вище середній рівень до 21,1%, середній рівень до 26,3 %, нижче середній рівень зменшився до 10,5% , низького рівня не спостерігається.

При порівняні показників бігу 30 м на початку заняття і після 3 місяців занять хортингом спостерігається збільшення кількості учнів, а саме високий рівень збільшився до 15,8 %, вище середній до 21 %, середній до 47,4 %, це пов’язано з тим, що суттєво зменшився нижче середній рівень до 10,5 % і низький рівень до 5,3 %.

При порівняні показників нахилу тулуба вперед сидячи на початку занять і після 3 місяців занять хортингом спостерігається збільшення кількості учнів, а саме високий рівень збільшився до 26 %, вище середній рівень до 21 %, середній рівень до 59 %, нижче середній рівень і низький рівень не спостерігається.

При порівняні показників динамометрії на початку заняття і після 3 місяців занять хортингом спостерігається збільшення вище середнього і нижче середнього рівнів до 26,3 %, це пов’язано з тим, що суттєво зменшився низький рівень до 21 %.

Аналіз показників фізичної підготовленості дав змогу виявити достовірні відмінності в більшості рухових тестів, що характеризують окремі сторони рухових можливостей дітей, зокрема сили, швидкості, спритності і гнучкості.

Протягом 3 місяців занять хортингом рівень фізичного розвитку не змінився.

В результаті оцінювання функціонального стану серцево-судинної системи дітей було встановлено, що після 3 місяців занять хортингом, значно не змінився, ЧСС у стані спокою 87,8 уд•хв??, після навантаження 142,1 уд•хв.

При порівнянні показників АТсист.. та АТдіаст у дітей на початку занять і після 3 місяців занять, не значно змінилися на АТсист 0,5 мм.рт.ст., АТдіаст. 0,6 мм.рт.ст.