 | На тему: | Значення логіки як науки. Значення логіки для юристів. |
| Дисципліна: | Логіка | |
| ВНЗ: | НУ «ЛП» | |
| Формат: | Word Doc |
Переглядів: 5138 Додано: 2014-04-04
Частина тексту
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ЛОГІКИ ЯК НАУКИ.. 6
2. ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ СУДОЧИНСТВА.. 9
3. ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ У НАВЧАННІ ЮРИСТІВ.. 14
4. ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ У ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИСТА.. 15
ВИСНОВКИ.. 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 25
ВСТУП
Актуальність та доцільність обраної теми. Теоретична і практична робота будь-якого юриста постійно пов'язана з тлумаченням. Тому розробка й удосконалювання теорії тлумачення були і залишаються актуальним і важливим завданням.
Бурхливі трансформаційні процеси, що відбулись у суспільному житті в Україні з моменту набуття нею незалежності, спричинили й динамічний розвиток законодавства: щодня воно піддається численним змінам і доповненням.
Така практика стала нормальним явищем для багатьох постсоціалістичних держав: приймається велика кількість нормативно-правових актів, ратифікуються міжнародні договори, що не встигають закріплюватись у суспільному житті.
Виникає проблема узгодження нормативного матеріалу, а також практичної реалізації законодавчих положень. Зокрема, це узгодження нормативного матеріалу здійснюється одночасно щонайменше у двох вимірах: внутрішньому – з урахуванням вітчизняної правової традиції і у зв’язку з реаліями сьогодення в Україні та зовнішньому – з урахуванням сучасних тенденцій та перспектив розвитку європейського права. У цьому русі законотворення і правозастосування виникають проблеми, зокрема такі, що можна назвати юридичною невизначеністю, серед причин якої, у свою чергу, можна виділити логічну недосконалість.
Логічно досконалою в цілому і повсякчасно людська практика не є і не може бути. Тому в юридичній практиці користування логічними нормами (принципами, законами, правилами) постає постійним завданням, що має за мету правильність оформлення нових життєвих реалій, які потребують юридичної кваліфікації, оцінювання чинних юридичних норм тощо.
З практичного погляду сьогодні важко уявити кваліфікованого суддю без ґрунтовної логічної підготовки, без певного рівня логічної культури, яка неминуче позначається на його вмінні орієнтуватися в законодавстві.
Аналіз стану наукової розробленості теми. Дослідження логікиздійснено в рамках філософії прагматичного інструменталізму (Р. Паунд), школи юриспруденції понять (Г. Харт), тенденцій нормативізму (Г. Кельзен).
Серед вітчизняних і зарубіжних правників, які спробували дослідити різні аспекти окресленої проблеми у праві варто відзначити таких, як: Р. Алекси, Ч. Варга, В. Грачев, А. Козловський, О. Павлишин, Е. Скурко, В. Титов, Р. Ціппеліус, І. Честнов, А. Швандерова та ін.
З юридичної точки зору у теорії права дослідженням питань законодавчої техніки, прогалин у законодавстві, алогізмів і неточностей у законодавчих категоріях тощо займались, зокрема, Д. А. Керимов, Ю. О. Тихомиров, О. І. Ющик, Н. М. Пархоменко, О. Б. Лазарєв та ін. Отже, маємо аналітичний потяг теоретиків ? логіків та юристів – до розв’язання спільних соціально-правових проблем, пов’язаних з юридичною невизначеністю внаслідок логічної недосконалості.
Поняття та сутність логіки досліджували Р.К.Луканіна, Коверський А.Є. та ін.
Незважаючи на значні дослідження щодо значення логіки, значення логіки для юристів потребує подальшого дослідження, адже багато питань ще залишають поза увагою.
Метою дослідження є всебічний комплексний науковий аналіззначення логіки для юристів.
Для досягнення мети були поставлені та вирішувалися наступні завдання:
- Розглянути поняття та розкрити сутність логіки як науки.
- Дослідити значення логіки для здійснення судочинства.
- Охарактеризувати значення логіки у навчанні юристів.
- Проаналізувати значення логіки у практичній діяльності юриста.
Об’єктом дослідження є логіка як наука.
Предметом дослідження є значення логіки для юристів.
Теоретичною базою дослідження стали праці таких науковців з даного питання, як: Алекси Р., Грачев В., Гураленко Н.А., Луканин Р. К., Хоменко І.В., Шенгерій Л. М., Юркевич Е.Н. та ін.
Методологічною основоюв роботі є сукупність, методів наукового пізнання, що ґрунтуються на вимогах об`єктивного та всебічного аналізу суспільних явищ правового характеру. Основним методом дослідження в роботі є аналіз відповідних нормативно-правових актів та науково-теоретичних джерел. Поряд із основним, для вирішення поставлених питань та досягнення мети, використовується сукупність методів пізнання, як загальнонаукових: діалектичний, аналогія, синтез, так і спеціальних: системно-структурний, порівняльно-правовий,а також соціологічні методи і методи формальної логіки.
ВИСНОВКИ
В результаті дослідження,за допомогою сукупності методів наукового пізнання, що ґрунтуються на вимогах об`єктивного та всебічного аналізу суспільних явищ правового характеру, за аналізом відповідних нормативно-правових актів та науково-теоретичних джерел, було: здійснено всебічний комплексний науковий аналіззначення логіки для юристів.
Підведемо підсумок.
Логіка – це наука, яка вивчає мислення людини, наука яка вивчає форми міркувань людей.
Логіка відіграє важливу роль у різних сферах життєдіяльності сучасного суспільства. Особливу роль логіка відіграє також у навчанні та практичній діяльності юристів.
У судовій діяльності логічні методи дають змогу впорядкувати фундаментальні основи процесу застосування норм права й подати його в чіткій логічній формі.
Логічно досконалою в цілому і повсякчасно людська практика не є і не може бути. Тому в юридичній практиці користування логічними нормами (принципами, законами, правилами) постає постійним завданням, що має за мету правильність оформлення нових життєвих реалій, які потребують юридичної кваліфікації, оцінювання чинних юридичних норм тощо.
Застосування різноманітного арсеналу сучасної юридичної науки, алгоритмізація правозастосування здатні істотно інтенсифікувати роботу судді, зменшити кількість помилок, зробити прозорішим процес прийняття рішення, охарактеризувати судову інстанцію як відкритий простір, де використовуються риторика й аргументація, а знання процесуального права, юридичне вміння та правильне його застосування судом і особами, які беруть участь у справі, стають невід’ємними складовими вирішення судової справи.
Як показує досвід викладання логіки, засвоєння тем відбувається значно краще. Успішне засвоєння теоретичних знань з курсу «Логіка» –необхідна умова успішного практичного використання логічних законів, правил, операцій у процесах навчання та професійної діяльності фахівців.
Створення міждисциплінарної теоретико-прикладної бази досліджень у галузі практичної логіки юриста (за всіма напрямками юридичної діяльності) в аспекті експертної аналітики, розроблення форм впровадження результатів експертного оцінювання та їх практична реалізація мають стати постійним завданням науковців-логіків як допоміжної аналітичної техніки. Ця робота може проводитися за різними напрямками: розроблення методик логіко-правової експертизи як допоміжної технології в законотворчій діяльності, при юридичній кваліфікації у процесі правозастосування, а також при аналізі результатів правозастосування; підготовка науково-методичних матеріалів, розроблення програм та методичних матеріалів спецкурсів або факультативів для юридичних спеціальностей із зазначеної тематики та ін.