Особливості визначення ціни, кількості і рівноваги на ринках ресурсів довготривалого використання
« Мікроекономіка / Укл. В.В. Бугас, Н.М. Любенко, 2005
Капітал, як сукупність засобів виробництва у матеріально-речовій формі, земля та природні ресурси – є ресурсами довготривалого використання. Ціна праці – заробітна плата – є поточною платою за користування ресурсом , яку регулярно отримує власник цього ресурсу. Власники капіталу і землі також отримують доходи у вигляді поточної плати за користування цими ресурсами – такою платою є процент на капітал (interest) і рентні доходи за природні ресурси (rental income).
З`ясуємо особливості прийняття рішень при придбанні ресурсів довготривалого використання.
Гранична (маржинальна) доходність одиниці ресурсу, що визначає попит на ресурс у ситуації з ресурсами довготривалого використання – це дохід на одиницю ресурсу (виробничого фактору), який покупець ресурсу отримає в майбутньому. Отже, при визначенні “ сьогоднішнього” попиту на ресурс довготривалого використання треба спиратись на “сьогоднішню” вартість майбутніх доходів (майбутніх вигод) від їх використання у виробництві.
Певна сума грошей “сьогодні” завжди дорожча від такої ж суми грошей в майбутньому, через деяку кількість років - щонайперше за рахунок використання “сьогоднішніх” грошей в бізнесі і отримання відповідного доходу у вигляді відсотків на капітал.
Загальна формула приведення майбутніх грошових потоків до теперішнього часу має вигляд:
S0 = St / (1+R)t –формула дисконтування“майбутніхгрошей”
S0 – початкова вартість грошей (капіталу) в нульовому періоді – визначається у фінансових розрахунках як “теперішня вартість”
St – вартість грошей через t років - визначається у фінансових розрахунках як “майбутня вартість”
R – ставка дисконтування, яка є ставкою середньорічного рівня доходності капіталовкладень (ставкою вартості капіталу)
Розглянемо приклад
|
Придбання обладнання вартістю 2000 грн. дозволяє фірмі отримувати чисті прибутки в майбутньому в розмірі 800 грн. на рік протягом 3 років. Розглянувши всі альтернативні варіанти отримання прибутку фірма з`ясовує, що середній рівень ставки відсотку на капітал при альтернативних варіантах капіталовкладень складає 10% річних. Ставка 10% в цьому контексті є альтернативною ціною капіталу. Іншими словами, капітал в розмірі S0, вкладений сьогодні, принесе в майбутньому: На кінець 1-го року S1 = S0 х 1,1 гр.од. На кінець 2-го року S2 = S1 х 1,1 = S0 х 1,12 = S0 х 1,21 гр.од На кінець 3-го року S3 = S2 х 1,1 = S0 х 1,13 = S0 х 1,331 гр.од Отже, в загальному вигляді формула нарощення вартості грошового капіталу Sn = S0 х (1 + R)n Sn – майбутня вартість S0 – початкова вартість R – ставка доходності (прибутковості) n – порядковий номер >року Формула приведення майбутніх грошових надходжень до їх сьогоднішньої (або теперішньої) вартості S0 = Sn / (1 + R)n Теперішня вартість майбутніх доходів від використання обладнання в нашому прикладі складатиме S1 / (1 + R)1 + S2 / (1 + R)2 + S3 / (1 + R)3 = 800 / 1.1 + 800 / 1,21 + 800 / 1,331 = 727,3 + 661,2 + 601,1 = 1989,6 грн Прийняття рішення щодо придбання обладнання є недоцільним, тому що теперішня вартість майбутніх вигод менша, ніж капіталовкладення. |
Пропозиція капітального ресурсу (засобів виробництва, що виготовлені чи виготовляються) обумовлюється граничними витратами на його виготовлення. Нагадаємо, що економічні витрати включають явні (бухгалтерські) витрати і альтернативний прибуток (прибуток, який виробник цього виробничого фактору міг би отримати у інших покупців).
Пропозиція землі і інших природних ресурсів визначається наявністю цих ресурсів і ці ресурси не потребують витрат на їх “виготовлення”. Пропозиція землі і інших природних ресурсів залежить лише від альтернативного прибутку від її використання.
Отже, для практичного аналізу ринків ресурсів довготривалого використання (в тому числі ринків фінансового капіталу) доцільно в якості ціни застосовувати ставку майбутнього чистого прибутку, яку будуть отримувати ринкові суб`єкти в розрахунку на одну грошову одиницю вкладень у відповідний ресурс, а в якості обсягу ресурсу – “сьогоднішні” обсяги його купівлі-продажу не в натуральному, а в грошовому вимірі.
Рис. 10.3. Попит, пропозиція, ринкова рівновага на ринках ресурсів довготривалого використання
Для наведеної моделі характерно наступне:
Для власника ресурсу – продавця – пропозиція S(К) зростає при збільшенні величини вкладень. Власник ресурсу (зокрема, для наочності, фінансових ресурсів) відмовляється від використання певної суми грошей на споживання сьогодні на користь “майбутнього” збільшення споживання. Але збільшення корисності майбутнього споживання (в розрахунку на 1 грошову одиницю) за законом спадної граничної корисності споживчих благ, буде меншим, ніж зменшення корисності (в розрахунку на 1 грошову одиницю) при скороченні споживання “сьогодні”. Отже, лінія пропозиції має додатний нахил.
Для покупця ресурсу очікувана в майбутньому грошова віддача (гранична доходність одиниці ресурсу) зменшується при збільшенні величини залучення ресурсу під впливом дії закону спадної віддачі ресурсів, отже лінія попиту D(К) має від`ємний (спадний) нахил.