Дисципліни:

Основи економічної теорії виробництва


« Мікроекономіка / Укл. В.В. Бугас, Н.М. Любенко, 2005

В найбільш узагальненому вигляді виробництво, за економічним змістом, являє собою перетворення виробничих факторів у готовий продукт – товари чи послуги.

В будь-якій економічній системі в конкретний історичний момент часу існують відомі організаційні методи і технології, за допомогою яких виробничі фактори перетворюються на кінцеві блага.

Технологічний процес є технологічно ефективним, якщо не існує будь-якого іншого способу при використанні якого для виробництва даного обсягу кінцевого блага могла б використовуватись менша кількість хоча б одного з ресурсів (принцип ефективності за Парето). Іншими словами, технологічно ефективними є такі варіанти поєднання виробничих факторів, які забезпечують виробництво максимальних обсягів кінцевого продукту за умови використання наявних (обмежених) виробничих факторів.

Виробнича функція – це сукупність всіх технологічно ефективних виробничих планів.

Властивості виробничої функції:

- виробничі фактори доповнюють один іншого, але для конкретного обсягу виробництва вони можуть в певній мірі і замінюватись один на інший;

- існує певна межа зростання обсягів виробництва, якщо змінним є лише один з виробничих факторів.

Серед основних економічних факторів виробництва виділяють:

- працю (сукупність фізичних і розумових здібностей найманих працівників)

- капітал (сукупність засобів праці у матеріально-речовій формі)

- земля (природні ресурси)