Крива байдужості
« Мікроекономіка / Укл. В.В. Бугас, Н.М. Любенко, 2005
Вищерозглянуті закономірні характеристики функцій загальної і граничної корисності дозволяють побудувати модель споживацьких переваг у випадку обмеження споживацького вибору лише двома товарами (благами) – криву байдужості. Крива байдужості ілюструє можливості вибору нескінченої кількості попарних наборів двох споживацьких благ (товарів А і Б) для отримання споживачем певної міри загальної корисності.
На координатних вісях моделі кривої байдужості – кількість товарів А і Б.
Рис.7.3. Крива байдужості
Крива байдужості є ілюстрацією всіх можливих комбінацій двох споживчих благ, що в сукупності приносять споживачу однакову величну загальної корисності.
Споживач може відмовитись від певної кількості одного з благ, але для компенсування втраченої таким чином «корисності» він повинен збільшити обсяг споживання іншого, альтернативного блага – отже крива байдужості є спадною лінією (лінією з від`ємним нахилом).
Крива байдужості має характерну опуклість (є опуклою до початку координат) – кут її нахилу зменшується з переміщенням вздовж кривої байдужості зліва направо. Це обумовлено закономірним зменшенням граничної корисності товару при збільшенні обсягу його споживання (закон насичення).
Щоб кількісно визначити, від якої кількості товару Б (показаного по вертикальній вісі) згоден відмовитись споживач заради отримання однієї додаткової одиниці товару А (показаного по горизонтальній вісі) використовують міру, що має назву граничної норми заміни товару Б товаром А (MRS – marginal rate of substitution). Для зручності MRS приймається зі знаком “+”, хоча збільшенню кількості товару А відповідає зменшення кількості товару В.
За економічним змістом гранична міра заміни (кутовий коефіцієнт лінії байдужості) показує від якої кількості товару Б може відмовитись споживач при збільшенні обсягу товару А на 1 одиницю, не змінюючи при цьому сукупний рівень корисності від набору цих товарів.
Гранична міра заміщення благ в параметрах вищенаведеної графічної моделі – це тангенс кута нахилу кривої байдужості, тобто DQ(Б) /DQ(А). Нескладно довести, що MRS дорівнює співвідношенню граничних корисностей цих двох товарів. Для цього виконаємо наступні нескладні математичні перетворення:
Ілюстрацією попарних наборів продуктів А і Б, що в сукупності дають більш високий рівень загальної корисності є крива байдужості, розташована на графічній моделі вище і праворуч.
Всі криві байдужості стосовно набору продуктів А і Б в сукупності утворюють карту (сімейство) кривих байдужості. Важливою характеристикою карти кривих байдужості є те, що всі криві байдужості є паралельними, отже жодні з кривих байдужості не перетинаються.
Зазначимо, що нахил кривих байдужості певною мірою відображує переваги споживача, тобто наочно інформує стосовно уявлень про корисність кожного з товарів (споживчих благ) – ілюстрацію наведено на рис.7.4.
Рис.7.4-а. Сімейство кривих байдужості особи, що віддає переваги благу А
Рис.7.4-б. Сімейство кривих байдужості особи, що віддає переваги благу Б
Рис. 7.4-в. Сімейство кривих байдужості С для благ А і Б – абсолютних замінників
Рис. 7.4-г. Сімейство кривих байдужості для благ А і Б – абсолютних доповнювачів
Якщо товари А і Б є абсолютними замінниками, то криві байдужості набувають вигляду прямих ліній – гранична норма заміни є величиною постійною, незалежно від кількості споживання (рис.7.4.в ). Якщо товари А і Б є абсолютними доповнювачами, тобто при певній кількості товару А споживачу потрібна фіксована кількість товару Б і будь-яке збільшення останнього не додає споживачу додаткової корисності - криві байдужості набувають специфічного вигляду (рис.7.4-г).