Дисципліни:

Особливості прийняття економічних рішень в умовах монополістичної конкуренції


« Мікроекономіка / Укл. В.В. Бугас, Н.М. Любенко, 2005

Головні економічні переваги такого типу ринку полягають в тому, що тільки він може забезпечити і забезпечує велике різноманіття товарів при відносно невисоких цінах, забезпечує можливість високого рівня зайнятості працездатного населення і реалізації підприємницьких здібностей. Крім того, зазначені ринкові умови обумовлюють стійку тенденцію до стабільності “довгострокових” ринкових цін (при суттєвих коливаннях “короткострокових” цін і ринкової кон`юнктури ). Короткострокові коливання ринкової кон`юнктури “згладжуються” в довгостроковому економічному періоді завдяки вільному переливанню капіталів в сектори підвищеного попиту.

Але саме ці переваги конкурентних ринків обумовлюють і їх недоліки (на останніх варто наголосити, хоча б тому, що вони найчастіше проходять повз увагу і складають уявлення про абсолютну ефективність реальних конкурентних ринків).

Серед недоліків таких ринків (в даному випадку недоліки, підкреслюємо, обумовлені саме перевагами):

- у виробників дещо послаблена “об`єктивна” зацікавленість в якісних характеристиках своєї продукції, тому що споживач майже нездатен відрізнити реальні якісні характеристики товарів при надто великому їх асортименті в межах товарної групи;

- вибір споживача обумовлюється скоріше ціною товару (ніж його якістю), що об`єктивно обумовлює доцільність “агресивної” цінової політики – як тимчасове зниження, так і тимчасове підвищення цін може надати фірмі-виробнику ринкові переваги перед конкурентами; отже для виробника переважну роль в досягненні конкурентоспроможності на ринку може відігравати не поліпшення якості, а вдала цінова тактика;

- фірми-виробники об`єктивно вимушені витрачати великі за обсягом кошти на рекламу своєї продукції (інакше для споживача вона залишиться зовсім невідомою), що збільшує собівартість, а відповідно і ціну продукції; крім того рекламна діяльність відволікає занадто багато економічних ресурсів суспільства, що слугує фактором зменшення суспільної ефективності;

- за звичай “вихід ” з ринку має більше економічних і психологічних перешкод в порівнянні з “входженням” на ринок, наслідком чого є певне перенасичення ринків фірмами-виробниками і товарами. Це є ознакою суспільної економічної неефективності, і, крім того, знаходить проявлення в періодичних кризах перевиробництва, притаманних саме таким ринковим структурам. Економісти-аналітики відмічають, що значна частина фірм навіть не отримують “нульового” економічного прибутку – надія на кращі часи, недостатність підприємницьких здібностей, тощо утримують фірми в обраній сфері діяльності, навіть якщо існують більш прибуткові альтернативи використання ресурсів. Низька фінансова прибутковість на практиці обмежує можливості інвестиційної діяльності, економічного і соціального розвитку.