Оптимальний вибір споживача (рівновага споживача)
« Мікроекономіка / Укл. В.В. Бугас, Н.М. Любенко, 2005
Умовою оптимального вибору споживчих благ є повне використання коштів бюджету споживача з одночасною максимізацією загальної корисності набору продуктів.
На графічній моделі точкою оптимального набору благ А і Б є точка дотику бюджетної лінії та однієї з кривих байдужості – з усіх кривих байдужості, які мають спільні точки з бюджетної лінією саме дотична до неї є найвище розташованою, а отже відповідає найвищому рівню сукупної корисності.
В точці оптимального вибору співпадають кутові коефіцієнти кривої байдужості та дотичної до неї бюджетної лінії. Кутовий коефіцієнт бюджетної лінії дорівнює співвідношенню цін товарів А і Б. Кутовий коефіцієнт кривої байдужості дорівнює співвідношенню граничних (маржинальних) корисностей товарів А і Б.
Рис. 7.7. Обґрунтування оптимального вибору споживача
Отже, в точці оптимального вибору споживача співвідношення граничних корисностей товарів дорівнює співвідношенню їх цін.
Математичний вираз щодо точки оптимального вибору споживача має вигляд:
MU(A) / MU(Б) = р(А) / р(Б)
або
MU(A) / р(А) = MU(Б) / р(Б) = MU(і) / р(і)
MU(A), MU(Б) , MU(і) - гранична(маржинальна)корисність товарів А, Б, і;
р(А), р(Б) , р(і) – ціни товарів А, Б, і.
При цьому останній з наведених математичних виразів можна подовжити щодо будь-яких інших товарів, тим самим відійти від обмеження споживацького набору двома товарами до будь-якої їх кількості.
Висновок: вибір споживача є оптимальним (або, іншими словами, споживач знаходиться в стані рівноваги), якщо він розподіляє обмежені кошти свого бюджету таким чином, що співвідношення граничних корисностей і цін товарів є однаковим. Іншими словами, якщо корисність, що припадає на останню витрачену споживачем гривню була б однаковою, незалежно від того, на який товар (А, Б чи будь-який інший) вона була витрачена.