Дисципліни:

Споживацькі переваги


« Мікроекономіка / Укл. В.В. Бугас, Н.М. Любенко, 2005

Описання споживацьких переваг є теоретичним узагальненням уявлень споживача щодо оцінки своїх потреб щодо того чи іншого блага – саме потреба, як міра задоволення від споживання певного блага, є рушійною силою, яка приводить споживача на товарний ринок. Задовольнити свої потреби і отримати певну міру «корисності» споживач може за допомогою різного набору продуктів. Модель споживацьких переваг, як і будь яка інша модель теоретичної економіки, спирається на певні припущення:

- споживач здатен кількісно оцінювати міру корисності кожного з альтернативних благ, які можуть задовольняти його потреби. Для оцінки міри задоволення від споживання тих чи інших благ використовується економічна категорія «корисності» - при цьому спираються на умовні одиниці корисності. Величина корисності розглядається як функція, яка залежить від того, які блага і в якій кількості споживаються (цей підхід дістав назву кількісного, або кардиналістського підходу);

- не існує межі насичення для споживача – кожна додаткова одиниця будь-якого блага (товару) приносить певну міру додаткової корисності.

Для описання закономірностей споживацьких виборів введено поняття загальної і граничної корисності.

Загальна корисність (TU - total util) – це корисність споживання певного набору благ в їх сукупності.

Гранична (маржинальна) корисність одиниці блага (MU – marginal util) – це додаткова корисність, яку додає споживачу кожна наступна одиниця цього блага.

MU(А) = ΔTU / ΔQ (А)

MU(А) - гранична корисність одиниці блага А

ΔTU - приріст сукупної корисності

ΔQ (А) – приріст кількості блага А

Графічна модель функції	
загальної корисності

Рис. 7.1. Графічна модель функції загальної корисності (TU – total util)

Графічна модель функції
	граничної корисності

Рис. 7.2. Графічна модель функції граничної корисності (MU – marginal util)

Функція загальної корисності має зростаючий характер - при будь-якому збільшенні кількості споживання конкретного блага сукупна корисність збільшується (рис.7.1). Але при цьому із збільшенням споживання будь-якого продукту (за інших рівних умов, в тому числі за незмінного рівня споживання інших благ) загальна корисність збільшується все нижчими темпами, тому що кожна наступна одиниця блага приносить все меншу корисність – під дією закону насичення потреб.

Функція граничної (маржинальної) корисності має спадний характер – зі збільшенням кількості споживання будь-якого блага гранична корисність одиниці цього блага, тобто корисність, яку приносить кожна його наступна одиниця, зменшується (рис.7.2). Останнє дістало назву закону спадної граничної корисності (закон насичення потреб, перший закон Гессена).