Дисципліни:

Модель виробничих можливостей


« Мікроекономіка / Укл. В.В. Бугас, Н.М. Любенко, 2005

Загальноекономічна проблема вибору “що виробляти” полягає в тому, що в умовах обмеженості ресурсів для збільшення виробництва будь-якого з товарів (благ) суспільство вимушено відмовитись від виробництва інших, альтернативних благ.

Суть проблеми ефективності здійснення економічних виборів в умовах обмеженості економічних ресурсів може бути проілюстровано на графічній моделі, що дістала назву “лінія виробничих можливостей”.

Модель виробничих можливостей

Рис. 1.2. Модель виробничих можливостей

Ця модель спирається на такі припущення:

- економіка виробляє не нескінчену кількість товарів (благ), а лише два їх види (припустимо, товар Х і товар Y):

- обсяг наявних економічних ресурсів обмежений, хоча вони можуть бути тим чи іншим чином перерозподіленими між товаром Х і товаром Y:

- всі наявні економічні ресурси суспільства використовуються повністю з використанням найбільш ефективних з існуючих технологій.

Обмеженість ресурсів призводить до того, що завжди вирішується питання альтернативного вибору серед можливих варіантів сполучень певних кількостей товарів Х і Y, які спроможна виробити економіка при повному використанні ресурсів.

Лінія виробничих можливостей відображує графічно сукупність всіх можливих комбінацій обсягів виробництва товарів Х і Y за умов максимально можливого їх виробництва при повному і найбільш раціональному при існуючих технологіях використанні наявних обмежених економічних ресурсів.

Її характерні особливості:

А) лінія виробничих можливостей має від `ємний нахил, тому що для збільшення виробництва одного з товарів суспільство вимушено відмовитись (при вищеперелічених припущеннях) від певної кількості виробництва іншого, альтернативного товару;

Б) крім того, лінія виробничих можливостей має характерну опуклість (не є прямою лінією), що є відображенням дії закону зростання альтернативних витрат - із збільшенням виробництва одного з благ (товарів) суспільство вимушено відмовлятись від все більшої кількості іншого (альтернативного ) товару (за умови незмінного рівня альтернативних витрат це була б пряма лінія). Отже, на моделі виробничих можливостей можна наочно проілюструвати поняття альтернативних витрат (одно з базових понять економічної теорії) та їх динаміку.

Альтернативні витрати на виробництво одиниці товаруоцінюються кількістю інших товарів (благ), від яких вимушено відмовитись суспільство в умовах обмеженості ресурсів для збільшення на одиницю виробництва даного товару. Зважаючи на те, що ресурси не є абсолютними замінниками, то спочатку, з огляду на економічну доцільність, для виробництва даного товару залучаються “найкращі” для даного виробництва ресурси. Отже, при поступовому збільшенні обсягу виробництва певного товару на кожну наступну умовну одиницю, суспільство вимушено відмовлятись від все більшої кількості інших, альтернативних товарів (благ) – це дістало назву закону зростання альтернативних витрат суспільства в умовах обмеженості ресурсів.

Це явище має загальноекономічні причини – обмеженість ресурсів і те, що ресурси не є абсолютно взаємозамінними (збільшення виробництва одного товару вимагає “жертви” у вигляді відмови від інших товарів і відповідного відволікання ресурсів від інших галузей і продуктів, де вони були більш придатними).