Дисципліни:

Види ринкових структур


« Мікроекономіка / Укл. В.В. Бугас, Н.М. Любенко, 2005

Одним з ключових принципів ринкових економічних відносин є свобода і незалежність підприємства в прийнятті господарських рішень щодо основних ринкових виборів:

- що виробляти,

- в якій кількості,

- за якою ціною продавати готовий продукт,

- які ресурси (в якій кількості і за якою ціною) залучати.

Оптимальне здійснення основних економічних виборів потребує знання закономірностей ринкових умов та їх впливу на прийняття основних економічних рішень.

Ринкові умови визначають певні залежності між ціною конкретного продукту та його кількістю, яка може бути реалізована, що в кінцевому підсумку визначає доходність і прибутковість підприємства.

Характеристика ринкових умов складається з:

- характеристик рівня конкурентності ринкового середовища – ринкових умов, які суттєво впливають на цінову політику підприємства;

- ринкових характеристик “з боку” товару – характеристик споживацького попиту на товар і пропозиції виробника.

За сукупністю ринкових умов, які мають суттєвий вплив на прийняття економічних рішень, розрізняють такі типи ринків (ринкових структур):

- Досконала конкуренція. На ринку діє велика кількість дрібних виробників і велика кількість дрібних споживачів, не існує ніяких обмежень щодо входу на ринок чи виходу з нього, продукція, що виробляється – є абсолютно однорідною. Отже, при досконалій конкуренції окремий виробник не здатен суттєво впливати на ціну – вона обумовлюється ринком в цілому, і окремий товаровиробник “пристосовується” до ринкової ціни. Щодо окремого досконало конкурентного товаровиробника припускається – попит є абсолютно еластичним.

Досконала конкуренція – є ідеальною (тобто, не існуючою в реальному житті) моделлю ринку, але вона використовується в економічній теорії для пояснення основних закономірностей взаємодії ринкових суб`єктів в конкурентних умовах, зокрема закономірностей прояву і взаємодії в конкурентних умовах попиту і пропозиції, що в свою чергу обумовлює закономірності ціноутворення на конкурентних ринках.

- Монополістична конкуренція. На ринку діє велика кількістьдрібних виробників і велика кількість дрібних споживачів, не існує суттєвих обмежень щодо входу на ринок чи виходу з нього, але продукція, що виробляється – не є абсолютно однорідною. Монополістично конкурентні ринки – це ринки, де товарні групи представлені великою кількістю близьких товарів-замінників. Можливості впливу на ціну з боку окремого виробника залежать головним чином від того, в якій мірі його продукт відрізняється від продукту фірм-конкурентів. Засобами впливу на попит є реклама, вдосконалення якісних показників, розширення асортименту в межах товарної групи.

- Олігополія. На ринку діє декілька(від2до5)великих фірм-виробників. Продукція може бути абсолютно однорідною (стандартизованою) або належати до близьких товарозамінників. Фірми можуть вести незалежну цінову політику, але будь які рішення однієї з фірм щодо зміни цін чи обсягів продажу суттєво впливають на стан ринку та доходи конкурентів і обумовлюють необхідність прийняття останніми відповідних власних рішень (так звана “реакція олігополіста”). Олігополія обумовлюється не стільки кількістю фірм, скільки взаємною “реакцією” фірм на ринкову поведінку конкурентів. Міра відповідної реакції суттєво залежить від кількості фірм на ринку, від міри стандартизованості продукту. Одна з негативних рис олігополії – прагнення до змови щодо квот продажів або цін, що призводить до фактичної монополізації ринку.

- Монополія.На ринку діє велика кількість споживачів,алелише одне велике підприємство-виробник, його продукція унікальна. Монополія в чистому вигляді – також ідеальне припущення, але використовується для обґрунтування закономірностей здійснення економічних виборів при монопольній владі, для визначення критеріїв оцінки ступеню монопольної влади.

Розрізняють природну і штучну монополію. Природна монополія – це монополія, що обґрунтовується закономірним зменшенням витрат на одиницю продукції при розширенні обсягів ринкової діяльності підприємства (так званим додатним ефектом масштабу). З точки зору суспільної вигоди така монополія забезпечує ефективне використання економічних ресурсів суспільства і не повинна мати обмежень засобами державного регулювання економіки.

- Монопсонія. На ринку діє велика кількість виробників, але лише один покупець (споживач). Монопсонія в чистому вигляді – також ідеальне припущення. Монопсонічний характер мають деякі ринки товарів виробничого призначення, а також деякі ринки праці. Наслідки монопсонічної влади на ринку розглядаються при вивченні закономірностей ринків ресурсів.

Наведена класифікація типів ринкових структур використовується в економічній теорії для обґрунтування об`єктивно-ринкових закономірностей, особливостей їх прояву та типових правил поведінки підприємств, як господарських суб`єктів.