Соціальна проблема. Україна VS сміття: хто кого?.

Параметри аналізу тексту

текст інформаційний

текст переконувальний

текст мобілізаційний

Мотиви/наміри автора (зовнішній або внутрішній, суб'єктивний або об'єктивний фактор, що викликає потенційне бажання змінити думку учасника комунікації через передачу визначеної інформації)

Вказання автором на конкретні проблеми, підкріплені числовими даними (Накопичення значної кількості відходів протягом року (близько 10 млн.т. сміття) та дуже малий коефіцієнт переробки відходів(1-2%). Майже 160 тисяч гектарів землі зайнято сміттєзвалищами.)

Проблема сміття дуже болюча. Недостатність сміттєпереробних заводів і застарілість технологій ( головне не лише спалити сміття, а отримати від нього користь і при цьому очистити атмосферні викиди).

Основним мотивом даної статті є попередження і запобігання проблеми засмічення в Україні. Та звернення на основні недоліки утилізації сміття, показ проблеми на конкретному прикладі.

Стратегія (надзавдання, яке ставить перед собою комунікант)

Повідомлення та інформування громадськості про проблеми нагромадження сміття та пошук шляхів їх вирішення.

Звернення уваги на шокуючі цифри та на те, що відбувається у певних місцях, з особливим загостренням проблеми та заклик громадян сортувати сміття, більш раціонально використовувати продукти для зменшення обсягів відходів.

На основі цифрових даних показати на скільки шкідливим є нераціональне використання відходів. Поділ проблеми на дрібніші частини.

Тактика (ті практичні кроки, які використовує комунікант, реалізуючи обрану стратегію)

Взяття інтерв’ю в компетентних діячів, які вже займаються проблемою, наведення цифрових даних, пов’язаних з проблемою; наведення досвіду інших країн

Інтерв’ю з компетентними та обізнаними по даній проблемі особами і донесення отриманої інформації до суспільства, звернення уваги до проблеми утилізації сміття, недостатності коштів на виконання необхідних дій для спалювання сміття.

Використанням методу «що-якщо», тобто показ ситуації, яка б була, якби відходи від споживання продуктів були меншими та використовувались вторинно. Надання інформації громадськості про їхні можливості у допомозі по вирішенню проблеми.

Засоби реалізації (той матеріал вербального і невербального характеру (на всіх рівнях), який використовує автор тексту

Автор, Віталій Княжанський, використовує інформацію отриману з інтерв’ю із компетентними особами по цій проблемі( директор єдиного в Україні сміттєспалювального заводу – Сергій Крикун, хмельницький митець Микола Мазур), використовуючи їхні цитати та надані ними дані. Також використовує більш загальну інформацію статистики, та інформацію, отриману від координатора Центру споживчого контролю «ЧЕК», щоб донести інформацію до читача.

Реалізація відбувається через інтерв’ю з компетентними особами (директор Інституту Києва Олександр Сергієнко та директор ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» Валерій Кравченко). Подання їхнього бачення проблеми та їхня думка щодо можливих шляхів вирішення проблеми, основана на конкретних цифрах.

Заклик суспільства більш продуктивніше використовувати продукти, щоб зменшити обсяги відходів.

Успішність/неуспішність у реалізації намірів

Автор, досить успішно реалізував свій намір сповістити про проблему накопичення сміття, навівши в статті цифри, які змушують задуматись про проблему, почати більш раціонально використовувати продукти та предмети побуту. Також, одна з перших цитат змушує замислитись: «відходи беруть нас за горло», а й справді це проблема, яку необхідно вирішувати. Та й назва не може залишити байдужим «Сміття — виклик ХХІ століття».

Автор, Альона Блохтур, своєю статтею кричить до нас, що є проблема і її необхідно вирішувати. Те, що вже відбувається до добра не доведе; що кількість сміття невпинно зростає з кожним роком; що нам необхідно почати щось робити, ми маємо сприяти цій невеликій кількості підприємств по сміттєпереробці працювати бо хто, як не кожен з нас має рятувати землю від сміття.

Думаю, що простих громадян, які прочитали дану статтю, автор, Анастасія Піка, змусила замислитись над проблемою, достукалася до їхньої совісті, відкрила очі на можливості вирішення проблеми.