Дисципліни:
Розрахункова робота
На тему:

Оцінка радіаційного становища після аварії на АЕС за даними радіаційної розвідки.

Дисципліна: Безпека життєдіяльності
ВНЗ:НУ «ЛП»
Формат: Word Doc

Переглядів: 1107 Додано: 2014-03-11




Частина тексту

Висновок: доза опромінення особового складу рятувального загонів, що працювали та проживали на радіаційно зараженій місцевості становить 68 Р що перевищує норму майже в три рази ,в кабінах техніки – 34 Р, що перевищує допустиму норму на 9 Р , а в цехах – 9,71(Р). Ці показники дуже перевищують допустимі дози опромінення норм радіаційної безпеки, що в аварійних умовах для категорії «А» (персонал, що постійно, або частково працює з джерелами іонізуючого випромінення ), становить 25 Р.

Засоби захисту: В нашому випадку на відкритій місцевості варто було б краще захиститися від опромінення, оскільки саме в цій місцевості існує найбільше опромінення Р, а саме :

• Правильно розрахувати тривалість роботи змін ;

• Правильно скласти денний раціон їжі та вживати радіопротектори – речовини, що зв’язують радіонукліди в організмі, виводять їх з організму, та підвищують стійкість людського організму до радіоактивного опромінення ;

• Обмежене перебування на радіоактивно-забрудненій території ;

• Евакуація населення, що не є персоналом, який працює з джерелами іонізуючого випромінення. Адже для жителів навколишніх населених пунктів (тобто для людей категорії Б та В), максимальне доза опромінення на рік 10 Бер ;

• Максимально можлива герметизація службових та житлових приміщень, а також кабінок техніки;

• Захист органів дихання та шкіри промисловими, підручними, індивідуальними засобами. Оскільки радіоактивні речовини потрапляють в організм людини 3-ма способами :

- при вдиханні радіоактивно-забрудненого повітря ;

- при вживанні радіоактивно-забруднених води та продуктів харчування ;

- через шкіру

• Дезактивація забрудненої території ;

• Не користуватися водою (в разі розміщення на цій території ярів, річок, ставків, озер) ;

• Санітарна обробка одягу, шкіри, транспорту, після виїзду з даної забрудненої території ;

• Зміни робити так щоб вони чергувалися вчасно і якщо людей не вистачає то зміни щоб мінялися з відкритої місцевості в цех, з цеху на відкриту місцевість.

Для рятувальних змін які працюють на відкритій місцевості треба зробити такий графік роботи (якщо рятувальні роботи проводяться цілодобово) – треба 3 зміни які працюватимуть по 8 годин на день, але при такому графіці доза опромінення критична.

Для рятувальних змін які працюють в кабінах авто зробити такий графік роботи (якщо рятувальні роботи проводяться цілодобово) – мінімум 2 зміни на день які працюватимуть 12 год на день.


Висновок: Якщо прирівняти наш результат до табл.3 – таблиця коефіцієнтів послаблення доз радіації то учасники ЦО можуть працювати в житлових дерев’яних будинках, одноповерхових і в авто, тролейбусі.

Засоби захисту:

• Обмежене перебування на радіоактивно-забрудненій території ;

• Захист органів дихання, шкіри промисловими, підручними та індивідуальними засобами

• Санітарна обробка одягу, шкіри, транспортних засобів від радіоактивного пилу;

• Дезактивація забруднених територій;

• Максимально можлива герметизація приміщень ;

• Взагалі не вживати воду, продукти які знаходяться на цій території