 | На тему: | Індивідуалізація тренувального процесу кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар'єрами. |
| Дисципліна: | Інше | |
| ВНЗ: | НУФВСУ | |
| Формат: | Word Doc |
Переглядів: 1759 Додано: 2014-06-22
Частина тексту
ЗМІСТ
ВСТУП
ПРОБЛЕМА ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНІСТІ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ БІГУНІЙ НА 100 МЕТРІВ З БАР'ЄРАМИ
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність теми. Удосконалення тренувального процесу кваліфікованих спортсменів є постійно актуальною проблемою спортивної науки взагалі і теорії легкої атлетики в зокрема. Необхідність підвищення рівня спортивних досягнень в жіночому бар'єрному бігу продиктовано втратою передових позицій наших бар’єристок. Даний факт диктує пошук досконалих підходів до організації тренувального процесу. Один з них полягає в урахуванні індивідуальних особливостей змагальної діяльності та підготовленості кваліфікованих спортсменів [1, 2, 4,6, 36]. В зв'язку з цим постає проблема оцінки ефективності змагальної діяльності в річному циклі, змагальної діяльності в цілому, а також окремих компонентів її структури. Адекватна оцінка зазначених параметрів дозволяє диференційовано підходити до побудови тренувального процесу. Практика оцінки змагальної діяльності в останній час, ґрунтується на розробці модельних характеристик [5, 46, 47]. Тим часом використання модельних характеристик на різних етапах підготовки маючи теоретичне обґрунтування, не знайшло практичного застосування в тренуванні кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар'єрами.
Аналіз науково-методичної літератури показав, що оцінка змагальної діяльності в річному циклі для кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар'єрами науково не обґрунтована. Оцінка ж окремих компонентів структури змагальної діяльності розроблена не досить повно.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано згідно з темою 2.2 УДК-796.0712 «Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації (на прикладі легкої атлетики)» Козлова О.К. доц., к. фіз. вих. (номер державної реєстрації 0111U001721).
Мета дослідження – удосконалення процесу підготовки кваліфікованих бігунок на 100 м з бар’єрами шляхом індивідуалізації моделі змагальної діяльності.
Завдання:
1. Вивчити сучасний стан проблеми змагальної діяльності в системі підготовки кваліфікованих бігунів на 100 метрів з бар'єрами
2. Визначити структуру змагальної діяльності кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар’єрами на основі вивчення динаміки швидкості та варіативності її значення.
3. Розробити практичні рекомендації щодо індивідуалізації процесу підготовки кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар'єрами на основі реалізації індивідуальної моделі змагальної діяльності.
Об'єкт дослідження. Індивідуалізація процесу підготовки кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар'єрами.
Предмет дослідження. Модель змагальної діяльності кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар'єрами.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи: аналіз науково-методичної літератури; аналіз статистичних матеріалів виступів спортсменок на змаганнях; метод електрохонометрії; метод тензодинамометрії; методи математичної статистики.
Наукова новизна проведених досліджень полягає в тому що: розроблено методику оцінки ефективності компонентів структури змагальної діяльності кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар'єрами.; визначено критерії оцінки ефективності змагальної діяльності в річному циклі.
Практичне значення проведених досліджень полягає в тому що використання модельних характеристик і показників інформативності дозволяє оцінювати індивідуальні компоненти структури змагальної діяльності кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар'єрами., що оптимізує постановку завдань тренувального процесу.
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
В результате магістерського дослідження були отримані три групи даних що: підтверджують, доповнюють та абсолютно нові
В результаті досліджень були підтверджені думки багатьох фахівців про те:
- необхідно підвищувати рівня спортивних досягнень в жіночому бар'єрному бігу шляхом бар’єристок шляхом організації тренувального процесу на основі урахуванні індивідуальних особливостей змагальної діяльності та підготовленості кваліфікованих спортсменів.
- оцінка ефективності змагальної діяльності в річному циклі, змагальної діяльності в цілому, а також окремих компонентів її структури, що ґрунтується на розробці модельних характеристик дозволяє диференційовано підходити до побудови тренувального процесу.
Матеріали досліджень доповнюють теоретичні положення про:
- особливості динаміки швидкості, що характеризує ефективність змагальної діяльності бар'єристок у рамках різних структурних компонентів в групах спортсменів різної кваліфікації та величину інтегральних ділянках дистанції.
- оптимальну кількість стартів у річному циклі тренування бар'єристок, строку збереження спортивної форми, величині результатів, які слід відносити до зони спортивної форми.
Під час проведення досліджень були отримані абсолютно нові дані:
- динамічні та часові параметри опорних реакцій стартових колодок мають достовірні зв'язки зі швидкістю бігу бар’єристок не далі, ніж сходу з першого бар'єру. Найбільш тісно пов'язані з часом пробігання відрізків 5 і 10 метрів і з часом сходу з першого бар'єру градієнти сил, що фіксуються на стартових колодках (від r = - 0,285 до r = - 0,443);
- компоненти структури змагальної діяльності бар’єристок змінюються по довжині модельних відрізків, швидкості подолання бар'єрних блоків і інформативності до кінцевого результату. При цьому в міру росту кваліфікації спостерігається тенденція до збільшення Sпмш та зменшення Sмш і Sзш. До загальних закономірностям кореляційної структури слід віднести високу інформативність на ділянках прояву максимальної швидкості (від r = -0,558 до r = -0,902);
- змагальну діяльність кваліфікованих бар’єристок в річному циклі характеризує 3% зона спортивної формі, що включає в себе 70% усіх результатів. Ефективність змагальної діяльності бар’єристок доцільно оцінювати за розробленими критеріями прогресування та стабільності.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Отримані в цьому дослідженні результати доцільно використовувати у підготовці кваліфікованих бар’єристок (від I розряду до МСМК) у СДЮШОР, ШВСМ, і збірних команд України. У практичній діяльності тренерів рекомендуємо застосовувати конкретні дані, що дозволяють планувати тренувальні процес і керувати його перебігом, дотримуючись принципу індивідуалізації тренування.
Методика визначення «сильних» і «слабких» компонентів змагальної діяльності бар’єристок. Методика заснована на аналізі індивідуальної моделі техніки змагальної діяльності. Для реалізації методики запропоновано логічний алгоритм дій:
1. етап – проведення аналізу ряду змагань;
2. етап – виявлення індивідуальної моделі змагальної діяльності за допомогою визначення динаміки швидкості подолання бар'єрних блоків;
3 етап – оцінка ефективності дії спортсменок у рамках основних компонентів змагальної діяльності на основі зіставлення індивідуальних значень з модельними характеристиками для чотирьох груп результатів (табл. 3.3);
4 етап – визначення індивідуальної інформативності кожного з компонентів змагальної діяльності за допомогою кореляційного аналізу.
5 етап – визначення «сили» компонентів змагальної діяльності (табл. 3.4).
Мета даної методики оцінки компонентів змагальної діяльності полягає в можливості об'єктивного вибору спрямованості тренувального процесу на вдосконалення різних сторін підготовленості. Причому перевага віддається переважно розвитку тих сторін розвитку тих сторін підготовленості, які інформативні до «сильних» і «слабких» компонентам.
Пропонуємо в якості показників ефективності змагальної діяльності в річному циклі використовувати критерії прогресування та стабільності.
ВИСНОВКИ
1. У кваліфікованих бар’єристок ефективність змагальної діяльності в річному циклі визначається критеріями прогресування (приріст спортивного результату) і стабільності (кількість результатів в зоні спортивної форми не менше 70%, якщо результат погіршився у порівнянні з попереднім роком (але не більше, ніж на 3%)).
2. Розвиток зусиль бар’єристок на старті характеризується двопіковою кривою динаміки реакції опори за двома складовими (горизонтальної та вертикальної) на першій колодці і однопіковою кривою за тими ж показниками на другий колодці.
Динамічні та часові параметри опорних реакцій стартових колодок мають достовірні зв'язки зі швидкістю бігу бар’єристок не далі, ніж сходу з першого бар'єру. Найбільш тісно пов'язані з часом пробігання відрізків 5 і 10 метрів і з часом сходу з першого бар'єру градієнти сил, що фіксуються на стартових колодках (від r = - 0,285 до r = - 0,443).
3. Компоненти структури змагальної діяльності бар’єристок змінюються по довжині модельних відрізків, швидкості подолання бар'єрних блоків і інформативності до кінцевого результату. При цьому в міру росту кваліфікації спостерігається тенденція до збільшення Sпмш та зменшення Sмш і Sзш.
До загальних закономірностям кореляційної структури слід віднести високу інформативність на ділянках прояву максимальної швидкості (від r = -0,558 до r = -0,902)
4. Оцінка провідних і відстаючих компонентів змагальної діяльності в рамках індивідуальної моделі можлива з використанням середньогрупових модельних характеристик та індивідуальної інформативності кожного компонента по відношенню до кінцевого результату. Модельні характеристики диференціюються по трьох зонах ефективності (високий, середній, низький), а показники значимості компонентів змагальної діяльності – за двома (інформативний, неінформативний). При цьому виникає кілька варіантів оцінки компонентів змагальної діяльності: «дуже сильний»; «сильний», «слабкий», «дуже слабкий».