Класифікація систем водопостачання
« Лекції з дисципліни «Інженерні мережі та комунікації»
Системи водопостачання міста класифікують:
За видом об’єкта, який обслуговують:
- міські,
- селищні,
- промислові,
- сільськогосподарські,
- залізничні тощо.
За способом подачі води:
• напірні водопроводи з механічною подачею води насосами;
• самопливні (гравітаційні), які переважно влаштовуються в гірських районах при розташуванні вододжерела на достатній висоті.
Переваги самопливних систем:
- потребують менших капітальних та експлуатаційних затрат;
- більш надійні, аніж напірні;
- не потребують електропостачання основного обладнання.
За видом використання природних джерел водопроводи бувають:
• із поверхневих водних джерел (ріки, озера, водосховища, канали);
• із підземних (артезіанські свердловини, каптажні камери, шахтні колодязі, джерела);
• водопроводи змішаного водоживлення.
За призначенням водопроводи бувають:
- господарсько-питні (для подачі води на господарські та питні потреби населення і робітників підприємства);
- виробничі (забезпечують водою технологічні процеси виробництва);
- протипожежні;
- об’єднані.
В містах і селищах, переважно, влаштовують об’єднані господарсько-протипожежні водопроводи, з яких вода подається на виробничі потреби підприємства, якщо вони споживають незначну кількість води, або за вимогами технологічного процесу виробництво потребує воду питної якості.
При великих витратах води виробничі підприємства можуть мати самостійні водопроводи, які забезпечують їхні господарсько-питні, виробничі та протипожежні потреби. В цьому випадку найчастіше споруджують окремі господарсько-питні, протипожежні та виробничі водопроводи та значно рідше окремі виробничо-протипожежні чи об’єднані господарсько-виробничо-протипожежні водопроводи.
Чому об’єднується протипожежний водопровід саме з господарським, а не з виробничим? Причина в тому, що виробнича мережа є мало розгалуженою, так як вода подається лише до найкрупніших водоспоживачів, а господарська і протипожежна мережа повинна охоплювати усі об’єкти і точки підприємства. Друга причина в тому, що для багатьох технологічних процесів вода подається під суворо визначеним тиском і з певною витратою, а при пожежогасінні зміна напору у водопровідній мережі може привести до погіршення якості продукції, або до поломки технологічного устаткування.
Влаштування самостійного протипожежного водопроводу допустиме лише у випадку, якщо об’єднання його з господарсько-питним чи виробничим водопроводами є недоцільним з економічних чи технологічних міркувань. Самостійний протипожежний водопровід влаштовують на підприємствах з підвищеною пожежною небезпекою: хімічних, нафтохімічних, нафтопереробних, лісобіржах, сховищах зріджених газів тощо.
За тиском водопроводи є:
• низького;
• високого.
Групові системи водопостачання обслуговують декілька об’єктів.
Районна система водопостачання – обслуговує декілька великих об’єктів, розташованих на значній відстані один від одного. Обслуговування ряду об’єктів єдиною системою водопостачання має значні переваги, оскільки вартість загального водопроводу значно нижча, ніж сумарна вартість індивідуальних систем для кожного окремого об’єкту.
Місцеві системи водопостачання – невеликі системи водопостачання, які обслуговують одну споруду чи невелику групу компактно розташованих будівель, що живляться з одного джерела.