Дисципліни:

Споруди для забору води – загальні положення


« Лекції з дисципліни «Інженерні мережі та комунікації»

Водозабірні споруди (джерела водопостачання) – для забору води з вибраного джерела, забезпечення водою та подавання на очисні споруди. Водоприймальні споруди поділяють на дві групи:

• споруди для прийому води з поверхневих джерел;

• споруди для прийому підземних вод.

Водозабірні споруди найбільш відповідальні та дорогі споруди системи водозабезпечення.

Основне завдання – безперебійне подання води в необхідній кількості на визначений термін експлуатації системи.

Водозабірні споруди з поверхневих джерел, крім основного завдання забезпечення безперебійного одержання необхідної кількості води із природного джерела – виконують також функції попереднього механічного очищення води, захисту від попадання сміття, криги та риби.

Переважно забір води повинен здійснюватись із підземних джерел. Поверхневі джерела – ріки, озера, моря (при умові опріснення води).

Підземні джерела залягають на різних глибинах і в різних породах. Для водопостачання використовують:

• воду напірних водоносних шарів, перекритих зверху водонепроникними породами, які додатково оберігають підземні води від забруднення;

• безнапірні підземні води з вільною поверхнею, які утримуються в пластах, що не мають водонепроникної покрівлі;

• джерельні води, тобто підземні води котрі самостійно виходять на поверхню землі;

• шахтові води, тобто підземні води, які поступають у водозливні споруди під час видобування корисних копалин (ці води переважно використовують для виробничого водопостачання).

Місце розташування водоприймача визначається з розрахунку, щоб виконувались такі умови:

- можливість застосування найбільш дешевого, простого способу забору води з джерела;

- безперебійність отримання потрібної кількості води;

- забезпечення подачі, по можливості, більш чистої води (очищення від бруду);

- найбільш близького розташування до об’єкту, який постачається водою.

Основні типи водозабірних споруд для забору підземних вод:

• артезіанські свердловини;

• шахтні колодязі;

• променеві водозабори;

• каптажні камери.

Основні типи водозабірних споруд для забору поверхневих вод:

• берегові;

• руслові;

• спеціальні:

- плавучі;

- ківшеві;

- пересувні;

- фунікулерні;

- інфільтраційні;

- острівні.

Річкові водозабори систем забезпечення населених пунктів повинні розташовуватись вище по течії відносно них. Вони повинні розташовуватись в місцях де не спостерігається інтенсивного осідання наносів та не виникає руйнування берега в наслідок осипання і зсуву. Найбільш сприятливими місцями для водозабору є вигнуті береги річок після виконання робіт з берегоукріплення.

При виборі місця водозабору враховують:

• льодові умови річки;

• місця утворення кригових заторів;

• інтенсивність утворення внутрішньоводного льоду.

На суднохідних і лісосплавних річках водозабори розміщають за зоною руху суден та плотів.

Залежно від пропускної здатності водозабірні споруди ділять на групи:

• малої – до 1 м/с;

• середньої – 1 ...6 м/с;

• великої – більше 6 м/с.