Дисципліни:

Пересічення рік і залізниць


« Лекції з дисципліни «Інженерні мережі та комунікації»

Для транспортування стічної рідини через річки, яри, залізниці тощо влаштовують дюкери. Дюкер (рис. 5) складається з двох або більше ліній труб, які закладені під рікою або іншою перешкодою у вигляді естакади.

Для влаштування дюкерів використовують стальні труби, які вкладають на глибині не менше 0,5 м від дна ріки до щелиги труби.

Дюкер

Рис. 5. Дюкер: 1 – мокра частина вхідної камери; 2 – суха частина вхідної камери; 3 – вихідна камера; 4 – нисхідна ділянка дюкера; 5 – горизонтальна ділянка дюкера; 6 – висхідна ділянка дюкера; 7 – аварійний випуск

Дюкер – це труба, яка складається з трьох ділянок:

• середньої ділянки, яку вкладають майже горизонтально;

• нисхідної ділянки;

• висхідної ділянки.

Рух рідини в дюкері може відбуватись лише тоді, коли напір, який створюється різницею відміток горизонтів води перед входом в дюкер і після виходу з нього, буде більший суми гідравлічних спротивів, які виникають в дюкері під час руху по ньому рідини.

Для забезпечення нормальних умов експлуатації дюкерів на початку дюкера споруджують вхідну камеру, а в кінці вихідну.

Вхідна камера складається з двох ізольованих відділень:

- в першому відділенні розташовують відкритий лоток, який може перекриватись щитом;

- в другому відділенні кінці труб дюкера із засувками.

Відповідно з лотка стічна рідина може бути направлена в будь-який дюкер. До вхідної камери приєднана труба аварійного випуску із засувкою.

Під залізничними шляхами каналізаційні труби вкладають в футлярі або в тунелі.

При наявності сухих ярів або низин труби іноді встановлюють на естакади з врахуванням нахилу. Для запобігання замерзання труби вкладають в дерев’яні короби, проміжки між стінками труби і короба теплоізоляційним матеріалом (дерев’яні стружки, торф, скловата тощо).