Дисципліни:

Техніко-економічне обгрунтування венчурного проекту


« Конспект лекцій з управління венчурним бізнесом

Загалом, підтехніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО) проекту – розуміють визначення економічної доцільності реалізації проекту, що ґрунтується на порівняльному оцінюванні витрат і результатів (ефектів) використання, а також строку окупності вкладень.

У загальному вигляді можна стверджувати, що результати ТЕО залежать від цілей, що стоять перед ним (ТЕО), вимог та обмежень до його реалізації, а також критеріїв оцінювання ефективності. Саме останні у більшій мірі визначатимуть результат ТЕО. Критерії оцінювання визначають допустимі граничні межі для співвідношення витрат та результатів проекту. Результати проекту, як правило, повинні перевищувати дані граничні межі.

ТЕО проекту повинно висвітлити такі основні аспекти реалізації проекту:

- величини витрат та результатів за проектом у абсолютному вимірі;

- встановлений (очікуваний, прийнятний) період окупності проекту;

- обмеження щодо реалізації проекту (часові, фінансові, матеріальні, інформаційні, людські тощо).

Техніко-економічне обґрунтування венчурного проекту носить характерні риси будь-якого ТЕО. Аналіз результатів прикладних досліджень та літературного матеріалу дозволили виділити такі вісім основних етапів і побудувати модель ТЕО венчурного інноваційного проекту:

1. Визначення цілей ТЕО, встановлення критеріїв привабливості та обмежень щодо реалізації проекту.

2. Оцінювання забезпеченості проекту науково-технічним доробком та його відповідності необхідному науково-технічному рівню.

3. Оцінювання складу і вартості робіт та їх відповідності щодо обмежень фінансових ресурсів.

4. Оцінювання забезпеченості трудовими ресурсами тривалості робіт і термінів їх виконання.

5. Оцінювання складу, якості і кількості матеріально-технічних ресурсів.

6. Аналізування та оптимізування ризиків інноваційного проекту.

7. Оцінювання комерційної привабливості проекту.

Слід зауважити, що техніко-економічне обґрунтування може містити й інші етапи, такі, наприклад, як оцінювання можливостей співпраці з інвесторами, налагодження виробничої кооперації, фінансової інтеграції тощо. Також, слід зазначити, що дані етапи приведено в узагальнюючій формі. На практиці ж їхня кількість та зміст може змінюватись в залежності від виду проекту.